🎼

Привіт 🙋‍♀️
Гарного всім дня :)
Бажання писати сьогодні не маю. Також немає бажання ні читати дописи, ні коментувати, ні відповідати на коментарі. Є коменти які вже чимало днів висять без відповідей. Але, ніяк не можу зібратись і закрити їх. Це ж можна робити, а можна пропусти і ніби нічого ж страшного не станеться. В таких випадках, важко вмовити себе сісти і вчинити вірно.

Сьогодні я поставлю галочку лише над завданням написати щоденний допис. ✅
Додам до нього пісню, і діло в капелюсі.

Ось слова :

Я зійшла з траси, загубилась в часі,
повстала з бруду, як лялька вуду,
Мої долоні, шукають скроні.
Де кров пульсує, це не рятує.

Відчуваю відразу, і цього разу,
чекати не буду, нового суду.
Вірити чуду, також - не буду.
Не служитиму рою - «Вийду зі строю».
Прокладу карту, на першу шпальту.
Помщусь Гештальту, Розібʼю Спарту.

Біжіть спартанці, вдягайте штанці.
Рано вранці, вас зватимуть - бранці.
Ми кволі діти, пеклом сповиті.
З прірви скинуті в Землі згинуті.
З помстою йдемо, усіх знайдемо.

Ось, змонтоване з допомогою штучного інтелекту відео:

Історія з пісні мотивована міфом про Спарту, в якому кволих дітей скидували вниз з гори Тайгета, в ній я уявила, що ці діти вижили, пройшли всі перешкоди в своєму житті зібрались і вирішили помститися Спарті.
А можливо… Помститися прийшли духи цих дітей… Які спочатку не зрозуміли що померли …
А потім, не змогли знайти спокою і вирішили помститися.

До наступних зустрічей. ✌️