Навігація.

Всім привіт.

Щоб розібратись із тим, що таке октант, я прочитала книгу про морську навігацію.

Вона хороша, має багато ілюстрацій і розповідає про навігацію, починаючи ще з примітивних часів, що для мене особливо цікаво. Більшість того, про що я планую писати далі, буде взято саме з неї.

Люди завжди орієнтувалися на зорі. Небо для них було книгою, інструкцією до життя, а зорі — календарем. Вони підказували, коли настає холод, коли дозрівають дикі злаки, коли почнуть мігрувати північні олені та бізони.
Можна просто прочитати цей текст, а можна уявити, яку підтримку люди отримували від зірок…

На цій ілюстрації зоряний мисливець зображений із луком та стрілами. Перед нами постає сцена космічного мисливства. Тут є жертви й переслідувачі — саме таку картину неба люди бачили в мисливську еру.

Зіркове полювання. Мисливець «Оріон», «Заєць», «Великий та Малий Пес».

Що було на Землі, те й на небі і навпаки. Зірки - були небесними орієнтирами. Орієнтація за небесними тілами, використовується й досі — у морській, повітряній та космічній навігації.

Головною зорею для нашої планети є Сонце. Воно також вказує напрямок: сходить на сході, заходить на заході. Зеніт Сонця вказує на південь, а його протилежна точка — надир — на північ.
Також, за допомогою Сонця ми можемо визначити приблизний час. Коли воно знаходиться прямо над головою — це зеніт. 🕛

Зеніт — точка на небі, на яку ви дивитеся, якщо ваш погляд спрямовано «точно вгору» відносно поверхні. Слово зеніт походить від арабського виразу سمت الرأس (семт ар-ра'с) — «напрямок на голову» або «шлях над головою». Зенітними зорями називають зорі, які кульмінують на небі, проходячи через зеніт. В астрономічній навігації, вони дозволяли навігатору визначати свою широту за тим, які саме зорі проходять через зеніт.

Надир (з араб. نظير — «напрям у ноги» ) — точка небесної сфери, протилежна зеніту. Напрямок на надир відповідає напрямку вертикально вниз. В медичній літературі та в переносному сенсі слово «надир» також використовують на позначення найнижчого, найгіршого стану, після якого починається покращення.

Wikipedia

Всі знають, як виглядає сонячний годинник? У моєму місті є такий, але я нечасто звертала на нього увагу. Цей образ пригадався мені відразу, щойно я побачила, наступну ілюстрацію.

Якби я мала математичний склад розуму, що вважаю великою честю, дивлячись на це зображення, я б сказала щось на кшталт:
кут Сонця дорівнює його висоті над лінією горизонту — і продовжила б мовою формул та градусів.

Але в мене інший тип мислення. Перше, що я бачу: у день літнього сонцестояння (21 JUNE) — найменша тінь, це - найкоротша ніч року.А взимку — навпаки: тінь видовжується, ніч стає довшою, і світ на мить завмирає, готуючись до нового кола і це - так символічно.

Я взагалі не усвідомлювала, що такі "сакральні" точки року як, pівнодення та сонцестояння важливі для навігації. Це - своєрідні "якорі" в річному русі нашого світила, від яких можна вести відлік простору й часу. Уявіть мореплавців минулого, в яких не було компасів та GPS пристроїв, в безкрайнньому морі, що оточувало їх з усіх сторін… Як не збитися з курсу?

(Моя відповідь — ніяк, от тому Колумб і плив в Індію, а відкрив Америку). 😅

Більшість морських маршрутів будувалися по широті, корабель ішов до потрібної широти, а потім — уздовж неї. Це називалося "latitude sailing".
Щоб не збитися з цієї лінії треба було постійно перевіряти свій маршрут. А для цього треба було знати
схилення Сонця — кут між Сонцем і небесним екватором, 0° — Сонце над екватором (рівнодення).
• +23,44° — літнє сонцестояння,
• –23,44° — зимове сонцестояння.

Ці 23,44° — наслідок нахилу земної осі. Він змінюється приблизно на 14′44″ ( 14 хвилин 44 секунди) на день.

STAR ATLAS and NAVIGATION ENCYCLOPEDIA by S. S. Rabl

Ось цей кут і можна виміряти октантом. Але про це - не сьогодні.

МУЗИЧНА ПАУЗА :

@cranium тобі має сподобатись трикутне дзеркало з кліпу ;)✨
А, @andrea.boji, колись дякував за додавання пісні, ось цього гурту, можливо, це була ця сама композиція, я вже й не памʼятаю, але всеріано додам.

Дякую за увагу.
Всі зображення взято з книги STAR ATLAS and NAVIGATION ENCYCLOPEDIA by S. S. Rabl.