Почну з кінця, те що ти витримуєш такий режим це — диво, особисто для мене.
Головне не доводити все до крайнощів, думаю з цим ти справишся.

Щось з кожним днем я все більше і більше розумію - роль от такого своєрідного провідника для людей, які прощаються з цим світом випала на мою долю не спроста. Немає чіткого розуміння чому і навіщо, та є розуміння що далеко не спроста це все відбувається…

Ахахах, згадую як я подумала про тебе : некромант якийсь.

То з анубісом тусуєшся то ось це
Так і є.

Хто знає, можливо навіть вдасться десь відвоювати кілька продуктивних місяців життя, що для людей 1930-40-х років буде досить суттєвим відрізком часу.

От же. І тут про продуктивність. Все що їм потрібно, підти з відси щасливими.