RE: Перше враження від фільму Клітка (The Cell) 2000 року
напевно саме за цей аспект фільм віднесли до фантастики. Хоча, як на мене, це банальна метафора…).
Знаєш за що я люблю фантастику? Вона з часом стає реальністю. Всі винаходи першими відкривають фантасти. Зробити це легше на папері ніж технічно 😁😁😁
у каталектичний ступор (який і правда спостерігається при Шизофренії) інформацію про те, де знаходиться його жертва, яку ще можна врятувати, чи прислухатись до базового інстинкту самозбереження і НЕ лізти у пекло (моя метафора по відношенню до свідомості маніяка вбивці) в прямому сенсі слова.
Про шизофренію нічого не знаю. 😅 Ступором здивував. Звісно я цього навіть не підозрювала.
Пекло 100%.
Особисто я думаю, що напевно можливо «подружитись» із внутрішнім демоном. Адже кожного з нас є своя «тінь», частинка себе яка, у тій чи іншій мірі, періодично нас лякає. Але це також ми, це також наша частина - жити з нею в гармонії і є ознака здорової психіки. Це не чиясь частинка, це частинка нас. Досить гарно, в метафоричному плані, це проілюстровано в культовому аніме Наруто.
Я не знаю що там на рахунок подружитись…
Знаю лише, що картину намалювати можна лише з допомогою своєї тіні. Сонячним світлом що заливає твій аватар нічого не створити, воно випалить все.
Абсолютно згодний.
Та я писав про те, що це скоріш метафора, бо подібні "подорожі" у світи "хворих" для "воїнів армії психо" будена рутинна діяльість.
Дуже гарно написано