Я теж буду йти @cranium. Треба виводити те, що вклала в цю платформу, тому що на гаманці вже набагато менше ніж вклала сюди два роки тому на протязі яких писала кожен день і уйобувати, стокгольмського синдрому в мене немає.
Я теж буду йти @cranium. Треба виводити те, що вклала в цю платформу, тому що на гаманці вже набагато менше ніж вклала сюди два роки тому на протязі яких писала кожен день і уйобувати, стокгольмського синдрому в мене немає.
Ну от….(
То з гаряча. Коли побачила, що пробито дно, до 4-ох центів, перша реакція - хочеться звалити, в уяві бачиш, як все летить під три чорти. Але, приймати рішення на емоціях, точно не варто. Поки що писати немає бажання. Але, буду думати, що робити далі, якщо виведу кошти - назад дороги вже не має. Звичка писати є і потреба це робити, також. Дуже важко в такому випадку прийняти рішення на «тверезу» від емоцій голову.
Те, що на емоціях не варто, це 100%. Я так 7 років тому з роботи пішла. Й доси шкодую. Але у мене тоді було аЦЦке розлучення, смерть тата, мені просто сил не вистачило на зважені рішення. Спробуй поки може щоденникові записи. Те, що ти робиш, це дійсно класно, але та винагорода, яка за це зараз, реально не відповідає твоїм зусиллям. Залишайся з нами, але в більш лайтовому режимі може …
Наші життя ніби гонки. Відпочинок треба, тимпаче після таких ситуацій(((
Для мене ця писанина щось більше ніж просто блог..Час дав це усвідомити. дякую. )))