У виховані дітей є одне правило: "двох так". Коли дитина просить у батьків дозволу на щось - має отримати два так, щоб це отримати. Це здоровий підхід, який зберігає право покласти заборону у будь кого із батьків. Коли ж є хоч одне "ні" цього достатньо для того, щоб у іншого із батьківі не питати.
Є кордони які я не можу перетнути.
Вони є у всіх і деякі з них правда неприступні, та деякі, якщо постаратись можна обійти. Гарного дня, бувай😅
Я комплімент тобі написав, а ти в позу стаєш. Ти чого 😅 ?
ти чого?)
Я не зрозуміла, чого ти смієшся з спітлівшим лобом))))))))
перепитала.
Я людина з клеймом - бачу те чого немає. Тепер буду знати, що ти теж)))))))))))
🤣🤣🤣
Для справки - клейма в мене не має, я б сказав що є особливість - бачу те чого немає.
Тццц, нікому 🤣
мого теж не видно ))))))))))))) надіюсь, на те - що не видно.
я б сказала - Особливість яка виглядає як клеймо. )))))))))))))
Тут складно сказати, я б допоміг із правдивою точною зору зі сторони та можливості не має 😉
Піду пошукаю коментарі і відповім твоїми словами :
Дякую=) Поки не відкриєш коробку - кіт який в ній лежить, може бути як живим так і мертвим. Тож - хай буде закритою) мене влаштовує.
Є кордони які я не можу перетнути. Але клеймо не болить і навіть не чешеться. Є і є.
У виховані дітей є одне правило: "двох так". Коли дитина просить у батьків дозволу на щось - має отримати два так, щоб це отримати. Це здоровий підхід, який зберігає право покласти заборону у будь кого із батьків. Коли ж є хоч одне "ні" цього достатньо для того, щоб у іншого із батьківі не питати.
Вони є у всіх і деякі з них правда неприступні, та деякі, якщо постаратись можна обійти. Гарного дня, бувай😅
Подвійні кордони. Бідні діти. 🤣🤣🤣😂
Відшив мене. Ну бувай-бувай.