Боляче дивитись на цей загублений світ всередині нашої країни. Особливо, з урахуванням на великі шанси отримати найближчим часом / чи в найближчі роки нові подібні куточки або через штучно спровоковану орками катастрофу на іншій АЕС, або й через прямі ядерні удари.
Страху смерті давно немає. Єдине, що мене не полишає, так це недоуміння з приводу того, навіщо все це безумство, навіщо цілим країнам або й цілим епохам людства потрібен шлях, який веде внікуди.