День 76: спроби уникнути загострення — Day 76: attempts to aviod flare up

Доброго ранку, шановна спільното!

Щось взагалі не знаю, що б сьогодні написати. Все ще мучаюся з повторним заходом на свої пігулки, в результаті щоденний розклад розпадається, доводиться виходити з плану "роблю що можу", і це неабияк підбішує, бо можу дуже небагато, тож доводиться обирати, що я сьогодні зроблю, а що ні. В принципі воно звісно завжди було плюс - мінус так само, бо коли маєш хронічне захворювання доводиться розподіляти свою енергію, щоб вистачило на найважливіше, і при цьому ти не опинився в черговому загостренні власної провини, але це не означає, що воно колись припиняло бісити.

Вчора думала, що сьогодні вже матиму сили абсолютно на все, ще й спати лягла вже бувалоно о 20:30, ну куди вже раніше, але прокинулася і розумію, що ні, знову доведеться обирати. Ну добре, будемо обирати. Ще й зранку з Гугл диском щось не те, треба чекати чоловіка, щоб розібрався, бо мені це геть не подобається. Плюс на пошті якась божевільна кількість посилок, і вже розумію, що там половина точно на рекламу. Це навпаки тішить.

Хотілося б піти все позабирати, але сама я все те точно не дотащу, тож знову - треба чекати чоловіка. І це насправді теж бісить, бо ну камін, хочеться робити все самостійно і не від кого не залежить і не просити зайвий раз по допомогу. Сьогодні ще треба відзняти хоча б три ролика, щоб робота теж просувалася, тож зволікати не можна.

Тому зараз добиваємо каву і йдемо робити все, на що вистачить сил, а потім знову у ліжко, накопичувати ці сили.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

I don't know what to write today. I'm still struggling with the repeated intake of my pills, as a result, my daily schedule is falling apart, I have to abandon the "do what I can" plan, and it's pretty annoying, because I can do very little, so I have to choose what I will do today and what not. In principle, of course, it has always been a plus - a minus, because when you have a chronic illness, you have to distribute your energy so that it is enough for the most important things, and at the same time you don't find yourself in another exacerbation of your own guilt, but this does not mean that it ever stopped annoying.

Yesterday I thought that today I would have the strength to do absolutely everything, and I went to bed at 8:30 PM, well, much earlier, but I woke up and realized that no, I would have to choose again. Well, okay, we will choose. Also, something is wrong with Google Drive this morning, I have to wait for my husband to sort it out, because I don't like it at all. Plus, there are some crazy number of parcels at the post office, and I already understand that half of them are definitely for advertising. On the contrary, it makes me happy.

I would like to go and pick it all up, but I definitely won't be able to drag it all myself, so again - I have to wait for my husband. And this is really annoying, because I really want to do everything myself and not depend on anyone and not ask for help again. Today I still have to shoot at least three videos so that the work also progresses, so I can't procrastinate.

So now we finish our coffee and go do whatever we have the strength for, and then go back to bed to accumulate these strengths.

With love, your Foxy