Книжковий хробачок, огляд 4: Ніл Гейман, «Американські боги» - Little bookworm, review 4: Neil German, “American gods”

Доброго вечора, шановна спільното!

Я дуже чекала, коли нарешті доберуся до останньої книги Геймана, на яку хотіла б зробити огляд. Мабуть з самого початку було зрозуміло, що я потроху підходила до книги «Американські боги».

Чесно скажу, що серіал я не дивилася. Я спробувала, але він не зміг зацікавити мене з першої серії, і я не стала продовжувати, поки що відклавши це на потім. Тобто я не кажу, що не зроблю ще однієї спроби.

Почну з невеликої історії. Одного разу я зайшла в свою улюблену публічну бібліотеку (їм. Усенка), біля бібліотекарки стояла дуже молода дівчина, ще дівчинка, хотіла взяти почитати книжку. Коли бібліотекарка побачила нас (нас тому що я завжди беру з собою бодай одну зі своїх собак) вона привіталася і одразу сказала, що ось, дівчина теж захоплюється творчістю Гемймана, прочитала усі ті книжки, про які я вже розповідала вам, і от вирішила взяти почитати «Американські боги». На перший погляд дівчині було 10-12 років. Звісно я нічого не сказала, але… Чи це той самий Гейман, про якого ми говорили у попередніх дописах?

Спойлер - зовсім інший:)

Для тих хто дивився серіал я навряд скажу щось нове (або скажу? Я ж не дивилася:), а для тих, хто не дивився, давайте перейдемо до сюжету книги.

Тінь Мун, після увʼязнення, виходить на волю і зузтрічає таємничого незнайомця, що називається йому Середою. Той пропонує йому роботу охоронця, на яку Тінь погоджується, і з того моменту в його житті починають відбуватися дивні речі. Спочатку він ставиться до всього скептично, та з часом події змушують його повірити, що його працедавець - інкарнація бога Одіна, і всі, кого він зустрічає поруч з ним - також боги, або щонайменше міфологічні створіння. Пан Середа разом з іншими старими богами борються з новими богами сучасного життя та технологій за місце у серцях людей, намагаючись уникнути забуття.

Доречі у цій книзі немає нікого з відьмовської родини Гемпстоків, не можу на це не зауважити:)

Книга досить товста, більш ніж на 600 сторінок, тож мені її вистачило аж на три дні. Це захоплива читанка, що змусить забути про реальний світ:)

Наразі це останній роман Ніла Геймана у моїх оглядах, у наступному дописі чекайте нового автора!

З любовʼю, ваша Foxy

Good evening, dear community!

I've been looking forward to finally getting around to Gaiman's latest book to review. It was probably clear from the very beginning that I was gradually approaching the book "American Gods".

To be honest, I haven't watched the series. I tried it, but it failed to hold my interest from the first episode and I didn't continue, putting it off for now. That is, I am not saying that I will not make another attempt.

I'll start with a little story. Once I went to my favorite public library (named after Usenko), there was a very young girl, still a girl, standing next to the librarian, who wanted to take a book to read. When the librarian saw us (us because I always bring at least one of my dogs with me), she said hello and immediately said that the girl also admires Hemiman's work, she read all the books I already told you about, and decided to take read "American Gods". At first glance, the girl was 10-12 years old. Of course I didn't say anything, but... Is this the same Gaiman we talked about in previous posts?

Spoiler - completely different :)

For those who have watched the series, I will hardly say anything new (or will I? I haven't watched it :), and for those who haven't, let's move on to the plot of the book.

Shadow Moon, after being imprisoned, is released and meets a mysterious stranger called Wednesday. He offers him a job as a bodyguard, which Shadow accepts, and from that moment on, strange things begin to happen in his life. At first, he is skeptical about everything, but over time, events make him believe that his employer is an incarnation of the god Odin, and everyone he meets next to him are also gods, or at least mythological creatures. Mr. Sereda, along with other old gods, are fighting with the new gods of modern life and technology for a place in people's hearts, trying to avoid oblivion.

By the way, there is no one from the Hempstock witch family in this book, I can't help noticing that :)

The book is quite thick, more than 600 pages, so it lasted me three days. This is an exciting read that will make you forget about the real world :)

This is the last Neil Gaiman novel in my reviews for now, look out for a new author in the next post!

With love, your Foxy