Прогрес з пошуком терапевта
Доброго ранку, шановна спільното!
Кілька днів тому знімала рекламу для цієї гри, ось вирішила і сюди світлину ліпити. Гра непогана, навіть шкода, що ми рідко граємо в настойки. Хоча кому взагалі потрібні звичайні настойки в світі, в якому існує ДнД. Памятаю після кількох років активної гри нас друзі, кі ніколи в це не грали запросили пограти в якісь настойки наполягаючи, що вони надзвичайно цікаві. Я ніколи в житті так не нудьгувала. Що, серйозно, Настільна гра без рольової дії, без сюжету? Коротше, мене ДнД перетворило щодо цього на невиправного сноба. Все, що грається менше року, має менше двох книг по 300 сторінок правил і не вимагає психотерапії після вже й не цікаве.
О, до речі, щодо психотерапії. Продовжуємо пошуки монстра, який мене потягне. Вже втомилася тягати свій КПТСР від одного психотерапевта до іншого, отримуючи на виході раз за разом лише ретравматизацію. Проблема в тому, що в мене багато, і багато реально серйозного. Якщо відкинути некислу нарцистичну травму, яка псує мені 60% життя і з якою міг би впоратися звичайний психотерапевт, в мене реально є кілька травматизацій, які з мене витягнути не можуть. З однією в дитинстві постаралися, причому старалися не мало не багато вісім років, з іншою постаралися за кілька днів, але там лютий треш. Це все ще навіть до війни. І що одна, що інша сформували реальний ПТСР, з яким я досі живу і який не дає мені спокою.
Вчора одна підписниця відкрила мені Америку з тим, що в Україні все ж таки є ЕМДР терапевти. Вау. Я була впевнена, що ні. Тепер будемо пробувати це, бо мені прям дуже рекомендували, і ще давно, але я буда впевнена, що в нас такого просто немає. Це така штука, до якої звертаються, коли все інше вже повз. Після гарячих точок, після ось цього всього, коли розмови до дупи. В мене саме розмови до дупи, психіка в стані постійного алярму. Зараз чоловік повернеться - і підемо. Поки я ще в тому стані, коли тільки на межі дурки, а не знову в ній. Звісно від регулярного дурдому мене це все одно не врятує, але це просто пошуки варіантів зробити життя між ними комфортнішим.
З любовʼю, ваша Foxy
Good morning, dear community!
A few days ago I was filming an advertisement for this game, so I decided to post a picture here. The game is not bad, it's even a pity that we rarely play potions. Although who needs ordinary potions in a world where DnD exists? I remember after several years of active play, our friends who had never played it invited us to play some potions, insisting that they were extremely interesting. I have never been so bored in my life. What, seriously, a board game without role-playing, without a plot? In short, DnD has turned me into an incorrigible snob in this regard. Anything that is played for less than a year, has less than two books of 300 pages of rules and does not require psychotherapy after that is no longer interesting.
Oh, by the way, about psychotherapy. We continue the search for a monster that will pull me. I'm tired of dragging my PTSD from one psychotherapist to another, getting only retraumatization at the exit time after time. The problem is that I have a lot, and a lot of it is really serious. If you put aside the mild narcissistic trauma that ruins 60% of my life and which a regular psychotherapist could handle, I really have several traumas that they can't get out of me. They tried with one in childhood, and they tried for almost eight years, they tried with the other in a few days, but it's a terrible trash. This is still before the war. And that one, that another formed a real PTSD, which I still live with and which does not give me peace.
Yesterday, one of my subscribers opened America to me, saying that there are EMDR therapists in Ukraine. Wow. I was sure that there are none. Now we will try it, because it was highly recommended to me, and a long time ago, but I am sure that we simply do not have such a thing. This is the kind of thing that people turn to when everything else is over. After hot spots, after all this, when talking to the ass. I have talking to the ass, my psyche is in a state of constant alarm. Now my husband will return - and we will go. For now I'm still in a state where I'm just on the verge of a lunatic, not in it again. Of course, it still won't save me from regular lunatics, but it's just a search for options to make life between them more comfortable.
With love, your Foxy
