Життя книжкового хробачка: поїздка до мами - Little bookworm’s life: visiting my mom

Доброго вечора, шановна спільното!

Я сама не помітила, як моя обіцянка собі писати дописи кожні два дні перетворилася на писати дописи щоденно. Для мене це не тільки можливість поділитися своїми думками, а й можливість тренуватися писати українською, адже зараз я проходжу письменницький курс і це мені дуже треба - мати чисту мову, щоб власноруч просувати українське фентезі.

Але про своє навчання я розповім окремим дописом, сьогодні в мене зовсім інша тема.

Враховуючи кількість моєї роботи, та тим паче кількість моїх хоббі, у мене зазвичай немає вихідних як таких. Дуже рідко я дозволяю собі просто взяти і витратити день, не зробивши нічого корисного. Сьогодні виявився як раз такий день, але я в ні за що не назвала його днем, коли нічого корисного не було зроблено. Навпаки, було зроблено дуже важливе - ми з чоловіком поїхали до моєї мами за місто.

Мабуть усі тут знають мою маму. Хоча чому мабуть? Точно усі знають, може хіба що не знають, що то є моя мама. Назва акаунту у неї @animal-shelter (доречі колись саме я придумала цю назву, коли кликала її приєднатися до стімету:)

Мама мешкає за містом, тому якись час знадобився на дорогу, проте ми обожнюємо цю частину подорожі. Беремо каву з собою в улюбленій кавʼярні та просто розчиняємося у дорозі, слухаючи гарну музику. Ми з чоловіком обидва інтроверти, тож знаходимо окремий кайф у тому, щоб просто отак мовчки їхати кудись, або часом навіть не кудись - просто катаємося задля власного задоволення.

Дорога займає десь півтори години, тож це півтори години музики, кави, та чудових краєвидів. По дорозі ми також прихопили тістечка макарон (по два на кожного, враховуючи що мамині собаки зазвичай викрадають мінімум одне).

Я не буду писати про всіх маминих тварин, всі тут чудово знають кожну з них. Тож ми просто заїхали випити чаю та поспілкуватись. Нажаль мама надто рідко буває у місті, а мені не вистачає зустрічей з нею.

Ми прихопили тістечка макарон, тож випили чаю, та потихеньку поїхали назад додому.

Насправді сьогодні ми з чоловіком мали піти подивитись тренувальну площадку для собак, на якій я з середи маю розпочати тренування зі своєю молодшою, Луною. Та я зможу зробити це завтра (і знову ж таки обовʼязково розповім про тренування окремим дописом:).

З любовʼю, ваша Foxy

Good evening, dear community!

I myself did not notice how my promise to myself to write posts every two days turned into writing posts daily. For me, this is not only an opportunity to share my thoughts, but also an opportunity to practice writing in Ukrainian, because now I am taking a writing course and I really need this - to have a clean language in order to promote Ukrainian fantasy with my own hands.

But I will talk about my studies in a separate post, today I have a completely different topic.

Given the amount of work I do, and even more so the amount of hobbies I have, I usually don't have days off as such. Very rarely do I allow myself to just take it and spend the day without doing anything useful. Today turned out to be just such a day, but I didn't call it a day when nothing useful was done. On the contrary, a very important thing was done - my husband and I went to my mother outside the city.

I think everyone here knows my mother. Although why probably? Everyone knows for sure, maybe they don't know, that this is my mother. Her account name is @animal-shelter (by the way, I once came up with this name when I called her to join steemit :)

Mom lives out of town so it took a while to get there, but we love this part of the trip. We take coffee with us in our favorite coffee shop and just relax on the road, listening to good music. My husband and I are both introverts, so we find a special thrill in just silently going somewhere, or sometimes not even somewhere - just riding for our own pleasure.

The road takes about an hour and a half, so that's an hour and a half of music, coffee, and great views. Along the way, we also grabbed macaroni cakes (two for each, given that my mom's dogs usually steal at least one).

I won't write about all my mom's animals, everyone here knows each of them very well. So we just stopped by for a cup of tea and a chat. Unfortunately, my mother is too rarely in the city, and I miss meetings with her.

We grabbed some macaroni cakes, then drank some tea, and slowly drove back home.

In fact, today my husband and I were supposed to go check out the dog training area where I'm supposed to start training with my youngest, Luna, on Wednesday. But I will be able to do it tomorrow (and again, I will definitely talk about training in a separate post :).

With love, your Foxy