Ардулька
Язицюра молотила, а до Київа не довела. Отак якось було минулого року. Заморозки проскакували рідненько, та декілька разів наганяли холоду. І не обійшлось без черглвлї ідеї. Ага уже зароїлись бізнес плани в голові, сервіс під ключ і довольні писки споживацького сектору. Бо не шочь пересічне зробили думи вагітними. А найвеличніше досягнення людства - автоматизація. Бо оті всі справи шось накривать, потім одкривать, воно ще холодно, а тобі чекати доки потепліє, чи навпаки, а це туди й сюди в холосту сновигать. На те має бути час. Інша справа, коли воно само...
Миле діло Ардуїно. Все вже придумано до нас. Потрібно лише його придбать,
підключить, правильний код вкласти. Та язицюрой молотить діло не хитре. На Ютубі купа відео, як ті теплички чи ще які механізми функціонують на таких технологіях. Стало жарко, воно відкрило віконечко, а похолодало зачинило. Включило вентилятор чи полило.
Ардуїно це така штуковина
із маленьким "мозком", котрий може контролювати прості завдання. А до неї вже окремо підключаються різні датчики, термометри, сенсори, моторчики і ще якесь начиння.
Відкривання-закривання потребує самого компсютера ардуїношного, сервопривода, датчика тепператури та джерела живлення для плати й окремо для мотрчука.
Діло дійшло аж до покупки, тільки без температурного вимірювача. Тобто мала модель. Китайці радо вислали запчастини й можна було попробувать, щоб не хотілось.
Штука цікава. ШІ написав різні програми, тож можна було хоча б пощупать, перевірить і поглянуть як воно крутиться. Оскільки сервопривід був 360, то так і не вийшло піймать, щоб він однаково крутився в обидва боки, бо там принцип не такий як у 90 чи 180, які точно позицію свою знають. Та й ніхто дуже не старався.
Тож воно так собі повертілось, попрацювало, писок задоволеноно поусміхався. Ше було перевірено роботу ло вимкнення, коли воно працює доки нк досягне однієї із точок, наррикінці котрих прилаштовані тактові подавачі сигналу, ніби досьть працювать. Так без кнопок просто позамткавши контакти. Користь від цього може бути різноманітна від відчиняння віконця до дверцят чи дверей. Тільки мотор треба потужніший зележно від навантаження. Та воно працює..
Ще однією цікавикою було датчики ультразвуковий та інфрачервоний доя вимірювання відстані чи ще чого. Запрограмувати можна, щоб були як вмикачі чи реагували на зміну відстані. Ще не опробувались, хоча інфрачервоний лежить не обкатаний.
Ото мені воно й згадалось, як покащалась на одному фото двері навісні віддвижні, які без ручки. Білі. Чії двері той як хоче експлуатує, проте згадався отой датчик і ардуїно, що можна булоб таке прикрутить і воноб від помаху руки відчинялось. Так тільки не швидко б відкочувалось, але то можна розміщувати датчик так, щоб все робилось доки до них потрібно дійти. Або ще мені фантазувались якісь електромагнітні пристрої, які б посилали імпульс і їх штовхало б в потрібний бік, а магнітни полушка амортизувала (на основі тих імпульсів).
А насправді то цікава штука, аби в тому розбираться, а так багато чого можна зробить, навіть якийсь розумний візок, щоб слідом тягався на електротязі чи може якому керування. Оце думаю, а чи ті звукові датчики чи шо воно таке як сонар фунциклірують, що рибину за хвоста піймать можна було...
Зораження схематичні для наповення))
 | | | | | | | |