Шось там про Єву - кіно
У місті Дніпро, не знаю чи зара є, а хто зна коли раніше точно був. Був театр одного актора (чи з великої треба написать). Там давав вистави один актор на ім'я Михайло Мельник, якщо точно пригадую. Специфіка була в тому, що не дуже він охоче мандрував країною, й значно полюбляв амфітеатри. Власне дещо із його власних слів, сказаних під час вручень квітів, фотографувань і запрошень приїхати в інше місто України. Так нас буле ціла здоровецька групка людисьок.
Так от. Люди прибувають до вестибюлю, хто докуповує квтики. На всії не вистачає місць, та на радість є навіть на проході, тобто ступеньках. Для такої нагоди передбачено підсрачники, тобто подушечки щоб було тепло й м'яко. Зима як не як, чи шось наче було на те схоже. І це й во. Десь із висоти, бо це амфітеарт, коли конусом звужується до сцени невеличкої. Отам таке саме, із висоти десь вище полопвини від дна, чи нижче. Давно було. Видно там валяются якісь целофанові пакет. Виставлено світло, а у залі темно. Всі сидять тісненько однин до одного, особливо на ступеньках. Так шо й тихенько не перднеш... А та розгортається дійство, один дядько шось розказує, а всі захоплено слухають. Це насправді вражаюче, хоча сама тема може десь не зовсім була одною із найцікавіших. Тобто лише одна людина може збирати повні зали.
Де та Єва?
І ось увага переноситься до теми допису, кінофільм "Присв'ячення Єві", доступний на сервісі Ютуб телеканалу Дім.
На екрані аж два героя - два, не один. Це Стас Боклан і ще один. Ну не дуже в мене на імена, а Боклан і в Лізі Сміху вертівся й у Квартал уплівся))
Насправді сюже мене не дуже цікавить, це така собі картина споглядання діалогу. І навіть більше, бо є природа карпаться, будиночок і хтось комусь наче хоче підстрелисть сраку і поговорить. Власне один чоловік приходить до іншого задля інтерв'ю для газети. Про допоптопний час може нагадати, диктофон на касеті. Така коробега як пачка планшетів по 7 дюймів, а мікрофон на шворці, така балябуха як кулачок розміру середньостатистичного помідора.

Власне це хороше кіно, тільки його потрібно дивитсь під особливий настій, або мати якусь кибету у великому мистецтві. Та якщо поспостерігати то можна почерпнути багато цікавого й трохи відпочити.

Так ШІ чогось не захотів показувать лисого репортера, і видав лиса))
За два три рази ще не доддивлений. Спочатку був настрій якраз для сприйняят цієї творчості. Бо якраз тоді, у порівнянні, було не дуже цікаво дивитись "Ліло та Стіч". А потім навпаки, коли те цікаво інше якесь не таке.
Тож рекомендую до перегляду. Мені сподобався початок, та й здається в мене може бути шось спільне із прибабаханим дядьком, який сам живе посеред лісу...
Зображення згенеровані duck.ai
This content was created on #BlazedIt and first appeared on https://alpha.blazedit.xyz .