Біо-біо

_>

---

Крутились велосипедні коліщатка, на роботу їхав Степан Брущатка. Він працював в аналітичному відділі корпорації "Великий Хрін", яка займалась виготовленням харчових добавок та ще всілякої продукції. Сьогодні він прийшов не перший, тож застав в офісі свою колегу Бутонію Коняченко. Й здивовано запититав:

• Привіт, а що це ти так рано?
• Нове завдання. Компанія затіяла реструктуризацію, тож хоче провести аудит ефективності витрат на дослідження відносно прибутків, - віповіла Бутонія і втупилась в монітор.

Коняченко була пишною пані, маючи зайвих (з її слів) 20-30 кілограмів. Порівняно із худорлявим, як жердина, Брущаткою під 2 метри зростом, це був епічний контраст.

Поринувши у буденну рутину, у них перед очима пробігали вервечки цифр, проєктів та імен. Загалом нічого особливого. Після обіду, Бутонія повернулась до справ раніше, трохи покрутила дані і раптом аж скринула. Про виявлене повідомила керівництво й отримала вказівки. Степану відправила повідомлення про зустріч біля ліфту.

\ ***

Брущатка в очікуванні колеги, дмухав на листочки верхівки Драцени і його тішило їхнє тріпотіння. Зважаючи на висоту обох учасників забавки, дрібнорослі навіть не зауважували що там відбувається. Аж ось надійшла Коняченко, поманила до ліфту, й по дорозі почала вводити в курс справи.

Виявилось, що одне дослідження, вельми втаємничене, не має ніяких відомостей. Тільки витрати десять мільйонів доларів і вісім гривень. Тож належить порозпитувати яйцеголових в лабораторіях. Розміщених три метри під землею в корпусі Б.

\ ***
Поверх лабораторії це як зошит у клітинку, лінії це шляхи, а квадрати - оремі прозорі бокси для досліджень. Їх очолює п'яти палубний корабель - п'ятиклітинний прямокутних. Попрямувавши до "флагмана", аналітики мали намір дізнатись про дороге дослідження. Проте начальник відділу, і навіть розпитування працівників нічого не дали. Лише на -3 поверсі, після обходу всіх хто там був. В одному глухому куточку. Не помітного здалеку. Степан злегка зачепився головою за щось звисаюче зі стелі. Доки охкав та потирав уражене місце, помітив дері, замасковані в ітер'єрі. Трохи помацав довкола й вони таки відчинились, тож на радощах, чомусь потягнув за собою Бутонію.

Кімнатка як пів боксу яйцеголових, мала столик, стіну обліплену приємно-пахучою цвіллю вражаючих розмірів. Три аркуші на столі, списані фінансови операціями, але цифри цітко співпадали із витартами по мільйонному проєкту. Подальші пошукі ні до чого не привели, лише в маленькому холодильнику лежав броньований кейсик. На диво не замкнений, бо нічого не містив, окрім папірця із адресою на іншому кінці міста.

\ ***
Можна було туди не пертись, але зберегти робочі міста теж хотілось. На щастя Овочополіс технологічно розвинений мегаполіс, тож дві хвилини гіперлупом, іще кілька велосипедом і перед носом потірбні двері - прочинені. Брущатка вже зайшов, і нікого не виявив, тому просто почав долідження всього що там було. Коняченко ще вагалась, хоча місце зарєєстроване на працівника корпорації, а контракт передбачав вторгнення в будь який час без пояснення причин. Проте платити добре, що заважало ретельно вивчати договір перед підписанням.

І лишень переступивше поріг, жіноче серце заповнили давно забуті спогати та почуття. Портретом біля входу, був писок її давнього шкілього кохання до однокласника Овідія Ковбасяки. Любов була страшна, він зробив їй дитину, тобто подарував песика і раптово десь завіявся.

\ ***

Додому Бутонія повернулась сумна. Огляд квартири Ковбасяки пролив трохи світла. Попри вісутність ознак обжитості й речей, деяка інформація там була і маленький нотатник. З усього виходило, що на нього вийшла йогуртна мафія, через конкурентну загрозу відкритої біомної бактерії. Виявленої в одному зразку для виготовлення мумійо, бо там містився раніше невідомий фрукт. Левова частка витрат пішла саме на експедицію.

Експедиція відбувалась до одного місцевого племені. Жителі в ньому були здорові і веселі. Поклонялись купі кажанячого гімна, що була посеред маленького храму. Бо трохи звідти якось потрапило до водойми звідки живляться аборигений, і їх життя змінилось.

Ще їй довелось прихопити із собою якийсь зразок у пробірці, котрого прилаштувала на ночівлю у холодильнику.

---

А ранком хильнула йогурт із пластівцями й посунула на роботу. Біля будинку вже чекало двоє у сірих плащах. Вони непомітно прилаштувались позаду і йшли на відстані десяти кроків. У безлюдній місцині, погладили шокером по спині й свиснули записи та зразок.
Тільки через дві години Бутонія пришла до тями, й зрозуміла що трапилось лише після огляду речей, бо майже все залишилось на місці.
Про який настрій могла йти мова. В офісі віднеслись до цього із розумінням і дали вихідний.

\ * * *
Наступний тиждень проходив як у сні. Бутонія прокинувшись вже не впізнавала себе у дзеркалі. Зважування показувало, що загальна вага тіла зинилась на п'ять кілограм. На роботі це теж викликало здивування, але щоденна рутина поглинула все і добрий вечі. Кожні наступні дні, повторювалось подібне явище - тіло втратчало масу природним шляхом маючи пружність та красу. П'ятого дня її таки запросили до лабораторії для дослідження цього явища. А шостого, ранком почалось переслідування. Йогутна мафія продовжувала почате, бо викратедний зразок не містив ніяких корисних геномів, а нотатник дещо прояснив. Тож вони просто чекали, а прикормлений асистент із лабораторії дав пізно ввечері сигнал. Тільки цього разу без рукоприкладства, просто явно й нахабно показували свою присутність спостереження. Тож мандрівка до офісу, була дещо напруженою.

Завітавши до вчорашнього вченого, котрий проводив огляд та робив аналізи, вдалось дізнатись наступне. Організм перебував у чудовому стані, відхилення відсутні, за винятком перебування у кишечнику цікавих бактерій, що швидко переробляли їжу й продукували сироватку, котра запобагала старінню й назвичайно швидко й безпечно регулювала обмін речовин. В підсумку організм самовідновлюється й балансується.

---

Загалом все в неї було добре, мафія теж схудла.

---

Післямова від бацили із пробірки

Ну шо ми довго сиділи в заперті, потім трохи появився прохід, ну ми й пішли погулять, та шось пожерти, бо давно не виходили. А тут братік йогурт на нижній полиці, ну ми до нього заскочили на молекулярну тусовку і як почали любиться і множиться))

---

_{Писалось десь у вересні на якийсь із конкурсів, та шось не дострибало до завершення тоді, тож хай бігає тут}

_{Posted using SteemX}