Згадалася мені цитата із серії книг "Відьмак", щось типу: "Король змилостивився й вирішив не розривати кіньми, а просто повісти". На жаль, мені не вдалося знайти з якої саме книги вона (можливо, вона не з відьмака). Штучний інтелект також не допоміг, і не дав правльної підказки. В процесі трапилась одна із раніше прочинатих книг. Це робота українських письменників під псевдонімом Генрі Лайон Олді, яка називається "Шмагія". Також є ще дві пов'язані з нею книги, які мають той самий всесвіт і персонажів.

У минулому – чаклун широкого профілю, вкрай засмучуючи вчителя відсутністю особистих пристрастей або особливих, затребуваних суспільством талантів, шість років тому Мускулюс відкрив у собі дар малефіка. Внаслідок якоїсь події, про котру він згадувати не любив, отримав по лобі важким глиняним кухлем, і не одним, а кількома поспіль, і сподобився просвітління. У нього відкрилося третє, «лихе око». Причому, з чудовими властивостями : так зване «вороняче баньши» з правильним прикосом на грубний камінь, на дверну скобу. Будь-який маг-шкідник з радістю продався б Нижній Мамі на дюжину народжень, аби тільки втринадцяте народитися з таким дивом. Для Мускулюса це було дарунком долі.