Я вирішила не писати про 40 днів бабусі щоб не плакати. Вирішила що краще напишу про квіти і весну. Але на серці всеодно важко.
Ти вірно підмітила що дивлячись і фотографуя весну яку вона любила тільки і думаєш що хотілося б їй скинути ці фото, або якби написати то вона б оцінила. А що б написала.
В телеграм і вайбер вона світиться бо найчастіше дзвонила їй.
Вірно і те, що в steemit також шукаю де її допис і коментар.
Вона багато значила і заповнювала в нашому житті. Тому ця втрата така болюча.
Я рада що ти вирішила написати про неї в цей день. Ти набагато сильніша ніж сама думаєш. Я тебе люблю!!!
Я знаю,як і тобі важко,моє сонечко...Я раз п'ять підходила до написання , кілька слів,поревіла,ще кілька...У нас тепер на небесах кілька ангелів- охоронців ,ми тепер жити будемо...довго і щасливо !!!