Христос воскрес!

Вітаю вас всіх із цим світлим святом - Великоднем! Це свято символізує перемогу життя над смертю, а тому я сподіваюся, що і в нашій багатостраждальній країні незабаром мир (життя) переможе війну (смерть).

Сьогодні ми всі встали раненько. Нам потрібно було зібратися щоб вчасно піти до церкви і освятити наші кошики. Більшість людей йдуть на освячення, нічого зранку не ївши, тому Великодня служба завжди починається дуже швидко. Цього року вона розпочиналася о 6-й годині ранку.

Ми прийшли вже на основну службу, яка розпочалася о 7-й годині ранку. Церква була переповнена, багато людей стояло надворі, тому ми відразу пішли на місце, де згодом буде освячуватися паска. На щастя наша церква оснащена мікрофонами, тому всю службу добре чути надвір.

На Великдень дуже багато людей приїжджають з міст у села, тому сьогодні все подвір’я церкви було вщент заповнено. Погода була чудовою, але ранкова прохолода змушувала шукати сонячне місце щоб зігрітися.

За деякий час всі люди вийшли з церкви, священник відправив коротеньку службу і почав освячувати кошики. Окроплюючи кошики, він не забував і щедро покропити і людей, особливо дітей. Це неодмінно викликало зливу дитячих усмішок.

Ми традиційно мали два кошики. Один наш, дорослих:

А інший нашої донечки Даринки:

Після освячення, ми повернулися додому. Ось-ось мала приїхати моя сестра із сім’єю, тому я заходилася накривати на стіл. Спочатку я не планувала готувати щось на цей Великдень, бо через защемлення нерва у хребті, не могла рухатися. Але потім стало краще і я все надолужила. Накрутила голубців:

---

Збила домашнє масло, запекла домашній сир:

---

Зробила три салати, насмажила риби та багато іншого. Вчора я дуже втомилася, але на таке світле свято я готую з радістю.

Незабаром приїхала сестра з чоловіком і донькою і ми сіли за стіл.

---

Як завжди з самого початку потрібно скуштувати освячені страви - яйця, писанку та шинку. А вже потім можна їсти і все інше.

Сьогодні в нашому селі напрочуд людно, машин їздить дуже багато. Всі люди, які мають родичів тут, поприїжджали на свято. Всі, окрім воїнів, які на жаль не змогли приїхати додому.

Дякую Богу, що на третій рік війни ми ще не просто маємо що їсти, а й навіть можемо накрити святковий стіл. Христос воскрес! Воістину воскрес!