Нас переслідують... хвороби

Учора після обіду нас із Даринкою чекав візит до лікаря. Ми тиждень лікувалися безрезультатно, тому, як я і очікувала, дитині прописали курс антибіотиків. Я трохи розчарована нашою лікаркою, бо вона вже не перший раз лікує спочатку одними препаратами, а потім все закінчується антибіотиками. Мабуть тут би був доцільним якийсь інший підхід, але я не лікар, тому судити не можу.

Після відвідин лікаря ми звичайно пішли у аптеку, а попри це ми не могли змарнувати нагоди щоб не купити чогось цікавішого. Даринка дуже любить їсти паску, а цієї неділі в католиків якраз відзначали Великдень. З цієї нагоди в магазинах почали продавати смачненькі свіженькі пасочки. Ми негайно придбали одну, яка була гарно прикрашена великодніми кроликами.

А до паски ще придбали трішки великодніх солодощів. Це шоколадні яйця і шоколадний кролик.

Оскільки стало зрозуміло, що дитина цього тижня в школу не потрапить, мені потрібно було сходити до школи за зошитами з друкованою основою. На жаль, вчительки в школі не було, тому довелося шукати когось, хто б міг відкрити клас, а потім ще з вчителькою у телефонному режимі консультуватися де можна знайти необхідні зошити. Це було трохи складно, але я таки забрала всі потрібні на цей тиждень зошити:

А ще я скористалася останніми годинами тепла і встигла посадити цибульку:

---

Сьогодні із самого ранку дув дуже сильний вітер, я думала, що ми неодмінно залишимося без світла. Цей вітер зробив свою справу. Спочатку надворі сильно похолодало, а потім хмари ставали все темнішими аж поки не пішов дощ. Судячи з прогнозів, на найближчі кілька днів роботи на городах завершені. Але це й добре, бо коли я ще була на городі, то відчула сильну слабкість. Пізніше я поміряла температуру і з подивом побачила, що у мене гарячка 39 градусів. Це якийсь жах! Коли вже ті хвороби покинуть наш дім?

Отже, ми продовжуємо вчитися вдома і одночасно лікуватися, а тому вам я бажаю здоров’я і мирного неба. Па-па!