Фотосесія в похмурий день – рослини крупним планом

Ви знаєте, що похмурі дні ідеальні для фотосесій? Річ у тому, що коли немає прямих сонячних променів, будь-які об’єкти утворюють ідеальну тінь з точки зору фото. У такої тіні немає чітких меж, переходи дуже плавні, немає сильного контрасту через надлишкове освітлення. Іншими словами, хмари грають роль величезного софтбоксу для фотографа. Це такий напівпрозорий розсіювач світла, папір для запікання ідеально виконує цю роль, якщо захочете зробити софтбокс власноручно. Ну, чорт з тим софтбоксом. Це я до того тут почав розумничати, що назнімав у дворі різних рослин крупним планом і хочу поділитися тим що вийшло. Я не діставав дзеркальну камеру, а надав можливість відпрацювати на повну сучасним технологіям, якими оснащений смартфон Galaxy S25+. Він не раз дозволяв знімати чудові кадри, але з близьким планом ця камера справляється не дуже гарно. Тому я спеціально не використовую слово “макро”, щоб ви не очікували більше, ніж є насправді. Та й не макро це.

На фото суцвіття алое в момент, коли бутони готуються розкриватися. Вони витягнуті та щільні, з переходом кольору від зеленого до теплих оранжево-червоних відтінків. У бутонів матова поверхня за рахунок тонкого або навіть мікроскопічного шару воску, та також мікрорельєфу поверхні.

Тут уже видно, як бутони повністю розкрилися у витягнуті квітки. У алое такі трубчасті квітки з яскравим забарвленням, і це адаптація до запилення птахами, такими як нектарниці, яким легко дістатися до нектару всередині. І до речі, птахи також переносять пилок між рослинами, так само як і комахи. Насправді я ніколи не бачив насіння алое, зазвичай суцвіття після відцвітання засихають і відпадають. Тож не зовсім зрозуміло навіщо їх опилювати.

Молоде листя лимона, весняний ріст перед спекотним літом. Світло-зелене, ніжне, гладке і ще зовсім свіже листя, яке тільки розкривається і активно росте.

Крупним планом бутони лимонного дерева перед цвітінням: щільні рожево-білі пелюстки ще закриті. Момент прямо перед розкриттям, коли рослина готується до цвітіння і до утворення плодів.

Це суцвіття декоративного куща Лантана. Ці суцвіття зазвичай являють собою яскраві дрібні квіти, які зібрані в щільні кульки. Ці квіти бувають жовтого, помаранчевого і рожевого кольорів, росте зазвичай на сонці і дуже любить спеку. І ще ця рослина дуже отруйна. У неї отруйна кожна її частина: листя, стебла, ягоди, особливо зелені ягоди найбільш небезпечні. Тим не менш, ці кущі висаджують де завгодно. Вони ростуть як би самі по собі і взагалі не потребують жодного догляду.

На світлині бутони квітки троянди у стадії розкриття. Щільні пелюстки закручені до центру, і вони утворюють характерну спіраль. Краї пелюстків у деяких місцях нерівні, трохи хвилясті. Подекуди помітні невеликі краплі вологи, які залишилися після дощу. Фокус зроблено на центральній частині бутона, тому зовнішні частини трохи розмиті. Ефект глибини непогано вийшов.

На зовсім молодому бутоні троянди зібралася тля. Це дрібні комахи живляться соком рослини. Вони дуже часто скупчуються на молодих стеблах і на бутонах. Через них рослина може слабшати й гірше розвиватися. Тля ідеально підходить для фотографій крупним планом. Телефон звісно не ідеально справляється з таким наближенням, але все одно більшість комах видно добре.

А це квітка абрикоса. Вона складається з п’яти білих пелюстків, у центрі знаходиться багато тичинок. Цвіте абрикос навесні ще до появи листя, зазвичай наприкінці березня або на початку квітня. Край нижньої пелюстки трохи розмитий через вітер, проблему я помітив надто пізно, щоб можна було це перезняти заново.

Яскраво-рожева квітка бугенвілії, причому яскрава частина це приквітники, тобто видозмінені листки з тонкою майже паперовою структурою, а справжні квітки знаходяться в центрі, вони дрібні й ледь помітні. Це рослина виткий колючий кущ і добре переносить спекотний клімат. Я ніколи не любив фотографувати ці суцвіття, тому що через яскравий колір часто утворюються артефакти на зображенні, та й просто контраст між відтінками занадто різкий.

Дякую за увагу!