Ніч без сну → день без енергії

Безсоння. Був довгий робочий день, тому зазвичай з неділі на понеділок я сплю чудово. Згадую що могло стати причиною. Кава о п’ятій годині вечора, таблетка псевдоефедрину від нежитю о третій годині дня. Не повинно давати такого ефекту, але все можливо. Поки крутився в ліжку, зробив замовлення в аптеці, замовив дещо з вітамінів, це речі які давно хотіли купити, але ніяк не доходили до аптеки фізично. На диво, онлайн дешевше. До речі, заразив дружину своїм респіраторним вірусом, це було очікувано.

Ранок виправдав мої очікування – вставати було важко. Чесно кажучи, я й так останнім часом прокидаюся з великими труднощами та часто запізнююсь на роботу, що мені починає не подобатися. За сумною статистикою це відбувається щозими. Напевно пора року якось впливає на мою моторику й загалом на загальну активність. А може, мені просто все набридло і хочеться просто тихо провести кілька днів у кріслі, загорнувшись у плед, із чашкою чаю біля каміна, в якому потріскують дрова, але з усього цього в мене є лише плед і чай.

Сьогодні погода взагалі не в порядку. Майже ураганний вітер, на морі сильний шторм, а ввечері обіцяють найсильніші дощі. Коли я вийшов на вулицю після роботи, в повітрі просто літали якісь листя, обривки поліетиленових пакетів. Люди пересувалися, тримаючись за капюшони і взагалі одне за одного. Дивно було все це спостерігати.

WhatsApp-спілкування з дівчиною-протезисткою зі Львова у мене складається якимось дивним чином. Два тижні тому ми з нею обговорювали нанесення малюнка на акрил найбільш оптимальним для неї способом, тобто відповідно до її навичок із використанням допоміжних матеріалів, які фіксують фарбу. Після того, як минув певний час для закріплення навичок, я очікував почути щось про результати виконаної роботи. Хоча б у загальних рисах: так, ні, або не дуже. Про якісь труднощі я хотів почути. Учора пишу з метою дізнатися як успіхи, але у відповідь дізнаюся якою роботою вона взагалі займається, надсилає мені фотографії різних виробів з протезування обличчя. Але відповіді на своє запитання я так і не отримав, хоча запитання було прямим. У підсумку домовилися, що я підготую матеріали загального характеру, які знадобляться їй у роботі з очима, про що не пишуть у підручниках, а чисто з практики. Я зараз намагаюся прикинути скільки в мене це займе часу і розумію, що набагато більше ніж я думав. Сьогодні, наприклад, я ні на міліметр не просунувся в потрібному напрямку через загальну завантаженість. Завтра буде спроба номер два.

Увечері справді пішов дощ. Спочатку брудний, тобто рідкі краплі після висихання залишали плямки бруду, а потім пішла злива. Бути ввечері вдома під звуки грози й потоки дощової води – найкраще рішення.

_{Posted using SteemX}