Сумбурний день

Всім привіт. Описуючи сьогоднішній день, можна сказати, що він пройшов дивно або навіть трохи сумбурно. Сьогодні у мене коротка зміна на роботі, 6 годин замість 8. І користуючись нагодою, мені потрібно було відвезти електроплитку в сервісний центр на ремонт, тому що вона все ще була на гарантії і останнім часом почала барахлити - періодично переставала гріти, мабуть, всередині відходив якийсь контакт. В іншому випадку я спробував би полагодити її сам, і не факт, що у мене вийшло б, але оскільки гарантійний строк ще не вийшов, чому б не обміняти її на нову або щоб її відремонтував спеціаліст. Загалом, мені слід було б купити нову, але в той момент, коли почалися проблеми ми з дружиною згадали, що у нас вдома залишилася стара мультиварка фірми Redmond, якою ми не користувалися вже близько десяти років.

Увімкнули - працює. Супер! Але не в цьому суть сьогоднішнього дня. Отже, я закінчую робочий день, дзвоню в сервісний центр - у фірму, яка займається постачанням саме цього бренду електроплиток. Набираю номер, і тут чую голос автовідповідача: "Даний номер більше не обслуговується". Оце так! Філія магазину, в якому я її купував, знаходиться у мене біля роботи. Вони ніби є дистриб'юторами. Все склалося дуже зручним чином, тому що я ще нікуди не поїхав і знаходився біля роботи. Заходжу туди у філію магазину, показую квитанцію, на якій вказаний номер телефону сервісу. Кажу, от так і так, така фігня. Ніби я не знаю, що робити, може, у вас є інший номер телефону або інша фірма займається тепер цим обслуговуванням. У магазині спочатку поставилися з легким недовірою, хлопець сам подзвонив за цим номером телефону, сам особисто здивувався і з жахом подумав, що у них у продажу все ще висять сотні товарів цієї фірми, і щось у майбутньому доведеться з цим робити. Тут же він кудись подзвонив і з'ясувалося, що фірма, яка обслуговує ці товари, збанкрутувала. Її більше немає. Ну, нічого не вдієш. Він у мене взяв цю електроплитку, щоб відправити кудись там у свій центр, на склад, я не знаю, до якихось менеджерів, які стоять над ним. Загалом, швидше за все, буде повернення коштів. У будь-якому випадку це займе може пару тижнів, поки вся ця бюрократія дасть якийсь результат. На жаль, ці справи не вирішуються швидко на місці.

Так пройшла перша половина дня. Додому повернувся, по дорозі заїхав докупити трохи продукти, щоб було що по-швидкому приготувати вранці на сніданок. Дружина у мене повністю в проблемах з роботою, точніше, намагається знайти підходящий офіс, її напарниця майже на кожен варіант відмова - то дорого, то незручно, то сходинок багато, то мало місця. Ну, загалом, замкнуте коло. А самій орендувати моїй дружині занадто дорого, дохід не покриє витрати. Але в той же час напарниця отримує замовлення, дружина їх робить, тобто робота не стоїть на місці. Хоч якась компенсація за простій, вже 2 місяці працює з дому. Ввечері напарниця-нотаріус мала завезти один документ, довіреність, яку мали терміново відправити в Україну. Отже, привозить вона ввечері вже завірений документ. Я на сайті судової системи оплачую, роздруковую мито за апостиль. Ніби все в порядку, але тут я помічаю на документі зверху один дивний напис: "Next song". Якого біса? Це юридичний документ, а до чого ця "наступна пісня"? Мабуть, у нотаріуса попався аркуш паперу з чогось іншого, якийсь лівий напис там виявився, який вона не помітила. Та ще й на самій першій лицьовій сторінці. І загалом, такий документ не можна нікуди подавати, нічого з ним робити не можна взагалі. Він нелегітимний.

А час вже був до вечора, і загалом ситуація повний отстой. Довелося нам вдома роздруковувати, я поїхав до нотаріуса додому, вона тут же завірила, потім додому відвіз. Ну, така біганина, яка зовсім була ні до чого. Вже було дев'ять годин вечора.

Я просто роблю висновки, що робота з дому, творить з людьми дивні речі. Особливо я ось дивлюся на напарницю своєї дружини, у неї троє дітей, і це просто поєднання хаосу і важливих справ, які повинні виконуватися точно, без помилок. І ось така фігня виходить. І добре, що я з'їздив, тому що перший варіант нотаріального завірення документа був не те щоб з помилкою, залишимо цю помилку, він був підшитий не з того боку. Зазвичай в Ізраїлі документи на івриті підшиваються справа, тому що текст йде справа наліво. А цей документ йшов в Україну українською мовою, і ніби потрібно було навпаки підшити з лівого боку, але нотаріус за звичкою підшила навпаки. Припустимо, це б пройшло, але все одно ця фігня погано позначається як на репутації цього професійного союзу, так і в Україні дивилися б "косо" на такий документ.

Крім цієї зовсім непотрібної і зайвої біганини через чиїсь помилки загалом вечір пройшов спокійно, і на цій ноті закінчився мій день.

Всім дякую за увагу!

_{Posted using SteemX}