Початок відпустки, невеликі справи по дому

Настала довгоочікувана відпустка. Цей час був не настільки довгоочікуваним, наскільки довгоочікуваною була зміна діяльності. Робота на межі завжди має свою межу. Причина цієї “межі” звісно ж наявність відпустки. І за п’ять хвилин до повного вигорання своїх працівників начальник швиденько виганяє всіх відпочивати. Ця схема мені давно знайома, протягом сімнадцяти років щолипня з нас вичавлюють останні соки працездатності перед тим, як дати довгоочікуваний приз. Розповідати тут особливо нічого. Наступного тижня в мене буде один робочий день 12 серпня, для тих клієнтів, які не встигли прийти до нас на прийом із якимись терміновими проблемами. Але це буде дуже короткий робочий день, усього 4-5 годин. А після цього майже нескінченний відпочинок до кінця місяця. Поняття нескінченності тут дуже відносне, тому я можу сміливо застосувати цей термін до тритижневої відпустки.

У перший вихідний день вирішено було не братися ні за які важливі справи, навіть за облаштування дому. Але я все ж вирішив виділити час на невелике впорядкування домашнього санвузла.

Як передісторію хочу сказати, що 50% внутрішніх стін у нашому будинку зроблені з гіпсокартону. Я терпіти не можу такі конструкції, але наш орендодавець мабуть вважає такий варіант зручнішим, простішим як спосіб поділу житлової площі. Ну а ми лише приймаємо це як факт і вирішуємо, жити нам тут чи ні. Півтора року тому нас привабила саме ціна за оренду цього житла, але на тлі глобального подорожчання ця ціна вже встигла відчутно зрости. Але повернімося до нашого санвузла. Це невелика кімнатка 2.5x1.2 м., у якій поміщаються душова кабінка, умивальник і туалет. Ліворуч туалет. На стіні є невеликий виступ, який порожнистий усередині. І всередині стіни, ніби всередині цього виступу, проходять каналізаційні труби. Стіни викладені кахлем, тут нарікань немає, усе акуратно. Але низ цього виступу з якоїсь причини закритий гіпсокартонною вставкою. Я припускаю, що каналізаційні труби можуть пропускати вологу десь на стиках з’єднання сегментів. Але в нашому будинку, мабуть, ця волога накопичується саме в закритому просторі, погано висихає і іноді капає на цю гіпсокартонну вставку, яка практично завжди трохи волога.

Зрозуміло, що в такій ситуації не можна її ні пофарбувати, ні зашпаклювати, тому що всі ці старання будуть марними, рано чи пізно покриття відшаровуватиметься і відпадатиме, поки не буде відбуватися постійне гарне просихання всієї стіни.

Так, можна було повідомити власнику будинку, що ось у тебе тут якась протічка, там у тебе намокає, і давай ремонтуй це все. Але я припускаю, що йому доведеться розбирати всю цю стіну, знімати кахель, приводити в нашу частину будинку сантехніків, різних робітників, які усуватимуть несправність і влаштують безлад у нас удома. І ми цього дуже не хочемо. Тому доти, поки ця протічка стабільно існує в стані просто підвищеної вологості й рідкісних крапель, ми вирішили просто візуально усунути цю проблему, щоб постійно не прибирати з підлоги шматочки гіпсу, що відвалюються, і картону, що відшаровується.

Після того, як ми продовжили договір оренди житла ще на два роки, я все ж вирішив зайнятися цим питанням. Спочатку я хотів закрити це місце якимось декоративним самоклейним покриттям, але пізніше зрозумів, що воно буде погано триматися, і вирішив піти простішим шляхом – вирізати тонкий пластик за розміром цієї площі й облицювати кути так, щоб усе було естетично і погляд не зупинявся щоразу на побілці, яка обсипається. У магазинах із будівельними матеріалами я не знайшов нічого відповідного як покриття, узяв лише пластикові куточки для фіксації.

Пластик я купив у канцелярському магазині у відділі для школи та офісу. На жаль, білого кольору не було в наявності, але з асортименту всіх кольорів найбільш нейтральним був світло-сірий.

Лист пластику розміром 50x70 см. мені ідеально підходив для цієї задачі. Насамперед я розрізав його вздовж, а потім кожну з частин вирізав суворо за потрібними розмірами. “Мертва зона” мала площу 120x22 см.

Я не став підганяти стик двох частин ідеально рівно – залишив невеликий нахлист. Завдяки тому, що пластик був досить тонким, ця похибка була практично непомітною.

Пластикові куточки білого кольору були потрібні мені насамперед для фіксації, але в плані естетичного оформлення вони підійшли ідеально. Для фіксації я використав густий будівельний силікон білого кольору, яким торік заповнював зазори між раковиною і кам’яною стільницею на кухні, а також між умивальником і стіною в санвузлі.

Вийшло непогано, і я залишився задоволений результатом. Але якби це була моя квартира, то я б, звісно, зробив усе як належить. Насамперед я зайнявся б ремонтом труб і не встановлював би гіпсокартонну вставку в стіну там, де потенційно можлива поява сирості.

Якщо вигляд житла чи інтер’єру викликає відчуття пригнічення, то з цим 100% потрібно щось робити.

Бажаю всім добра і спокійних вихідних. Дякую за увагу!