П’ятниця, справи вихідного дня

У вихідні ми намагаємося дозволити собі поспати довше і не вставати рано без потреби, щоб нормально виспатися. Вдається не завжди, але для нас це важливо. Вранці дружина побачила чотири пропущені дзвінки від свого батька. Ми дуже занепокоїлися й передзвонили, бо мало що могло статися. Запоріжжя зараз кляті кацапи обстрілюють щодня, а точніше 24/7, тому тривога була цілком зрозумілою. Виявилося, що все гаразд, її батько просто переплутав день і забув, що в нас вихідний. Він сам злякався, що ми не виходимо на зв’язок, бо зазвичай зранку телефонуємо й питаємо, як він почувається і як минула ніч. І так 4 роки...

Ближче до дванадцятої дня ми вирішили трохи виїхати до моря пройтися й подихати свіжим повітрям. Хотілося змінити обстановку, бо режим "дім-робота" погано впливає на загальний стан. Мене більше тягнуло до лісу, подивитися на листочки й зелену траву, але зрештою поїхали до моря. В сім’ї важливі компроміси.

Це недалеко, дорога зайняла близько п’ятнадцяти хвилин. Прогулялися набережною. Вітер був сильний, але загалом день достатньо теплий, тож прогулянці це не заважало. До речі, повітря знову було з пиловою зависсю, яку принесло з пустель. Через це там де на фото видно небо, воно виглядає майже білим. На набережній дув сильний поривчастий вітер. Він підіймав і розносив дрібний пісок, який був буквально всюди. Ми спробували пройтися піском ближче до води, але вже за дві хвилини пісок скрипів на зубах, вітер ніс його прямо в обличчя. Тож ми відмовилися від цієї ідеї й відійшли далі від води туди де було спокійніше.

Людей було не дуже багато. На набережній були переважно пенсіонери. Гуляли навіть бабусі з ходунками. Молодші люди здебільшого бігали або займалися водними видами спорту.

Один із них — кайтсерфінг: людина стоїть на дошці й рухається по воді завдяки великому повітряному кайту, який тягне її вітром. Якщо чесно, останніми роками я не дуже люблю гуляти набережною біля моря. Найімовірніше, тому що там часто збирається багато людей. А моя робота й так пов’язана з постійним спілкуванням, тож у вільний час мені хочеться тиші й більш спокійних, безлюдних місць. Напевно в цьому справа.

На п’яту годину вечора в мене був запланований прийом у стоматолога. Приблизно за півтори години до візиту мій лікар Ібрагім написав у WhatsApp і запитав, чи зможу я прийти о 16:30. Я одразу погодився, адже раніше зайду – раніше вийду. Це продовження мого затяжного лікування каналів зуба. Минулого разу він їх запломбував і вирішив почекати близько півтора тижня, щоб упевнитися, що чутливість повністю минула й можна безпечно продовжувати лікування. Попереду ще кілька візитів, поки коронка не буде готова. Сьогодні лікар планує робити нарощування й установлювати штифт. Але найнеприємніша частина лікування вже позаду. Пару тижнів тому я писав, що в мене довго не минає чутливість після видалення нерва, зуб проблемний з трохи викривленими каналами коренів.

Коли мій візит до лікаря підійшов до кінця, у приймальні на нього вже чекав наступний пацієнт. Там сидів чоловік середнього віку з хлопчиком років десяти. Лікар вийшов і запитує хлопчика, показуючи на його батька: "Як він себе поводить? Проблем не робить? Якщо що, кажи мені — я йому вирву зуб" :)

Після недавнього поповнення балансу Steem я все частіше думаю про безпеку свого акаунта. В якийсь момент згадав, що майстер-ключ я не змінював жодного разу з моменту реєстрації. І це не дуже добре. До параної мені далеко, але з точки зору безпеки розумно хоча би раз на кілька місяців змінювати майстер-ключ. Планую зробити це сьогодні ввечері. Тут є важливий момент: стабільний інтернет і нормальна робота браузера. Якщо раптом щось піде не так одразу після зміни пароля, поки новий ключ ще не збережений узагалі ніде, його дуже легко втратити. Я одразу згадав історію зі своїм найпершим акаунтом @maxchen. Зареєстрував я його 29 листопада 2017 року. Під час реєстрації я скопіював ключ у браузері, авторизувався в акаунті, нічого в ньому не публікуючи. Чомусь я був упевнений, що ключ збережений, але насправді я цього не зробив. Наступного разу, коли я спробував увійти, пароль, звісно ж, я не знайшов. Так акаунт і залишився в початковому стані — порожній, недоторканий, чистий і цнотливий, з 0 SP. Теоретично його можна використати для спалювання Steem.

Дякую за увагу! Всім добра.

_{Posted using SteemX}