Мох

Сьогодні мою увагу привернув старий цегляний паркан, який у деяких місцях був вкритий мохом. Мох дуже часто росте просто на камінні. Він чіпляється за неживу поверхню там, де звичайні рослини не мають шансів вижити. У моху немає ні квітів, ні насіння, навіть коренів у нього немає таких, як у інших рослин, а розмножується він спорами. А те, чим мох чіпляється за поверхню каміння, це більше інструмент для фіксації, але він не призначений для поглинання вологи та поживних речовин, як звичайні корені.

Мох найчастіше з’являється в тих місцях, де є тінь і волога. Ця рослина дуже погано переносить прямі сонячні промені та спеку. На Близькому Сході мох починає активно рости в прохолодну пору року, приблизно з кінця осені до середини весни. А з приходом літа мох повністю висихає і переходить у стан сну, це як анабіоз у тварин. І в такому стані мох перебуватиме доти, доки знову не настануть сприятливі умови для його життя і розмноження.

На світлинах видно, як мох щільним шаром вистилає кам’яну поверхню. Чітко помітні мікроскопічні стебельця, листочки та “нитки” з коробочками, в яких знаходяться спори. Навіть якщо вам здалося, що мох виглядає ніжним і крихким, то це зовсім не так. Він дуже стійкий і може дуже тривалий час обходитися без живлення, отримуючи вологу і мінерали з повітря та частинок пилу. Звідки така живучість? Я вважаю, що це пов’язано з тим, що мох це дуже давня рослина, належить до того виду найпростіших, які з’явилися ще задовго до тих етапів еволюції, коли на нашій планеті почали з’являтися ті рослини, які ми звикли бачити у звичному для нас вигляді, коли рослини розмножувалися спорами, а не насінням (до речі, як і папороть). Спори розносяться вітром і водою, і тому мох може з’явитися в найнесподіваніших місцях, таких як дахи і стіни будинків, паркани. Причому мох більше віддає перевагу росту на старій кам’яній поверхні - старому бетоні, старій цеглі або черепиці. Це пояснюється тим, що поверхня нового бетону більш гладка, більш щільна. З часом утворюються мікротріщини, в яких накопичуються пил, органіка, мікроорганізми. І це створює ідеальні умови для життя моху, а також рослині легше прикріпитися до такої поверхні. Навіть не стільки важлива волога, скільки оці мікроерозії на поверхні каменю, тому що мох вбирає вологу всім своїм "тілом".

У природі мох дуже важливий. Передусім він утримує вологу в ґрунті, захищає його поверхню від ерозії вітром і дощами, створює сприятливе середовище для життя деяких комах і мікроорганізмів. Але попри те, що в межах міста значно менше відкритих ділянок із ґрунтом, мох прекрасно почувається на кам’яних поверхнях, на бетонних стінах, на цеглі. До речі, мох краще приживається на пористій кам’яній поверхні, такій як цегла або цемент, через те, що такі матеріали утримують у собі більше вологи і містять більше мінеральних речовин.

Якщо придивитися уважніше до заростей моху, то він дуже красивий. На фотографіях крупним планом добре видно його структуру, ніби відкривається цілий мікроскопічний світ. Дуже часто мох використовують у тераріумах і мікрокомпозиціях, тому що він не потребує багато догляду і прекрасно почувається в невеликих просторах.

На фотографіях я хотів показати ту красу, яка часто залишається непоміченою.

_{Posted using SteemX}