Це просто чудово, якщо старі комедії допомагають. У мене от така проблема останніми роками, що старі фільми, комедії я дивлюся – мені не смішно. Наче я занадто змінився з тих часів, коли сміявся з них. Остання комедія, яку я дивився і справді сміявся, це був серіал «Голяк». Але там брутальний гумор і багато матюків, тому можливо підійде не кожному :))
От і я цього боялась, тут ще грає роль те, що ми памʼятаємо ці жарти. А жарти повторені декілька разів перестають бути смішними.
Те, про що ви пишете, так, усе вірно. Наприклад, я пам’ятаю жарти з фільму "Тупий та ще тупіший" (не принципово), але мене вони не смішать, тому що я їх уже бачив або чув.
Але я говорю трохи про інше. Коли я пам’ятаю певну ситуацію, наприклад перегляд фільму, і пам’ятаю, що під час цього фільму мені було дуже смішно. Але сьогодні, якщо я це подивлюся, то мені вже не буде смішно. Одного разу я навіть пообіцяв собі не дивитися старі фільми, які у мене десь зберігаються в позитивних спогадах, тому що повторний перегляд просто все перекреслює, псує спогади.
:( Жаль, що все так.
Та це в мене просто хід думок після робочого дня, зашевелився внутрішній філософ. Нічого поганого. Просто ми проживаємо певні періоди життя, набираємося якогось досвіду. І те, що було 15–20 років тому, вже сяє іншими кольорами. У всіх так, хто живе й рухається вперед, інакше я б залишився зі світоглядом двадцятирічної людини. Так що це навіть добре 🤩😉✨️