Аналіз і підсумки 2025 року

Поки цілими днями ллють дощі, а новорічний настрій задають лише пориви мокрого вітру, спробую проаналізувати та підбити підсумки минулого 2025 року. Думками повертаюся в січень і лютий, ловлю себе на дивному відчутті, що пам’ятаю ті дні, коли був постійно зайнятий, але майже не пам’ятаю, чим саме. У голові спливає лише загальний стан якоїсь нескінченної біготні. Початок року запам’ятався шаленим завантаженням на роботі та постійною метушнею з бухгалтерією. Документи, строки, цифри - усе це злилося в одне і забило мозок, мов піском. Саме тоді я вперше почав писати нотатки в телефоні про те, що хотів би зробити протягом тижня. Не через патологічну любов до планування, а тому що кількість завдань перестала вміщатися у свідомості. З’явився цей дивний стан, коли ти постійно пам’ятаєш, що маєш щось зробити, але що саме - вже не завжди. Навіть зараз у мене чітко розписаний план у голові щодо бухгалтерії від сьогодні до 15 квітня: зібрати квитанції за 2025 рік, поспілкуватися з бухгалтером щодо річного звіту, потім поступово збирати фінансові звіти від банку та страхових компаній. Попри те, що цей план усталений, спробуй отак посеред тижня згадати, що тобі потрібно купити півтори морквини або вершки для готування. Ну, суть зрозуміла. Вочевидь, ресурс пам’яті витрачається на більш "важливі" речі. Схоже, саме з цього й почався минулий рік.

Потім прийшла весна, а разом із нею — пошуки нового житла. Здавалося, ці три місяці тягнулися нескінченно. Постійні перегляди варіантів, розмови, сумніви та неоправдані очікування від гівно-людей. Увесь час перебуваєш у підвішеному стані, ніби живеш не теперішнім, а десь між варіантами. У якийсь момент починає здаватися, що це ніколи не закінчиться, але зрештою все ж закінчилося. Ми знайшли гарне місце, у якому нам справді приємно перебувати.

Наприкінці весни та влітку я несподівано для себе з головою занурився у вивчення можливостей блокчейна Steem. Мені стало цікаво, наскільки доступними можуть бути різні веб-функції при використанні акаунта Steemit. У цей момент у мене народилося багато ідей, але я їх так і не реалізував через брак часу. Зрештою я запустив бота, який дозволяє голосувати за публікації за заданими налаштуваннями. Спочатку я активно користувався цим ботом, бо мені здавалося, що він дуже економить час, але згодом я зрозумів, що нічого він не економить. У будь-якому разі, коли я переглядаю публікації, скільки часу займає поставити апвоут? Дві секунди. Тож усе це марна трата часу й сил. Але якщо подивитися на це з іншого боку, то всі ці захоплення - це для мене механізми компенсації, способи відновити емоційний стан після роботи. Я згадав, як у моєму дитинстві батько захоплювався радіоелектронікою. Він подовгу сидів у своїй майстерні, щось збирав, переробляв, вигадував корисні для дому речі. Одного разу він зробив сигналізацію в курник, іншого — зібрав електронний настінний годинник із якихось підручних деталей. Не можна сказати, що він створював щось принципово нове, радше це був черговий "винайдений велосипед". Але цей "велосипед" приносив користь і родині, і йому самому. Причому ту користь для нього, про яку ніхто особливо не замислювався.

Коли я намагаюся згадати, що особливого відбувалося влітку, восени та взимку, у цьому уявному змаганні перемагає... робота. Про це мені найменше хочеться писати. Але завдяки завантаженості я все частіше діяв за обставинами, томущо серйозно планувати щось дуже складно. Іноді життя за обставинами виявляється не таким уже й поганим. У якийсь момент ти просто перестаєш заздалегідь щось планувати, і не тому, що лінь, а тому що це зайве. Занадто багато чого від тебе не залежить, занадто часто плани ламаються ще до того, як ти встигаєш наблизитися до їх виконання. І коли ти це приймаєш, стає значно простіше, зникають жорсткі рамки та зобов’язання перед самим собою. У моїй ситуації відмова від планування виглядає як адаптація, бо доводиться діяти за ситуацією в межах можливостей. Зараз вам може здатися, що я суперечу сам собі, адже на початку тексту писав про плани щодо бухгалтерії до квітня 2026 року, але це був не план, а зобов’язання, це як вийти з дому на роботу. Я це не планую.

Усе ж таки цього року нам із дружиною вдавалося вириватися з болота рутини й якось розбавляти час поїздками в якісь місця, які ми не відвідуємо щодня і які допомагають емоційно розвантажитися та перемкнути увагу на щось менш важливе. У грудні нам навіть вдалося вирватися за кордон на кілька днів.

Про минулий 2025 рік можу сказати, що він був насиченим і продуктивним, але водночас виснажливим. Справ було багато, більше ніж хотілося би. Рік постійного пошуку балансу та спроб зберегти внутрішню рівновагу. Не завжди виходило, часто доводилося підлаштовуватися. До кінця року це все відчутно набридло, і є надія, що новий "забіг" буде більш адекватним.

Усіх з прийдешнім Новим Роком! Щастя вам і благополуччя!

Забраження: AI, згенеровано з Sora.

_{Posted using SteemX}