Півники-братики.

Вітаю всіх! Вітаю, шановне панство! 💙💛

Давно вам не показувала я своїх півників. Правда?
Тож почну з гарного))

В мене деякий час "живе" в колекції півник-скарбничка, який зимою ми купили з чоловіком на ринку за 150 грн буквально. Зараз скрутні часи і люди виносять свої зайві речі. Схожих я бачила у жінки, які вона продає на вході в метро. Якось я з нею розбалакалась, навіть купила деякі невеличкі, та виявилось, що вона возить порцеляну та кераміку з Дружківки, Донецька обл.
Моєму дивуванню не було меж, адже дуже небеспечні місця там. Круче ніж у нас, в Харкові.
Та вона їздить електричкою, привозить вироби від тих майстрів, які там залишились. Тож тоді на ринку пройти повз півника-скарбнички я не змогла. Заввишки він 23 см.

А нещодавно на одному з аукціонів я зустріла його брата! Та продавець вказував, що виробник "Академія керамічних мистецтв". Я запитала в нього чи це достовірна інфа про виробника. Відповідь була така:- Нібито.
Але жінка дала мені навіть сайт цієї "Академії". https://kdidpmid.edu.ua/ Я подивилась сайт - та тО Київ...
Тому достоменно я не знаю виробника, та більш вірю продавчині з метро чим з аукціону)) Як би там не було, а братика я купила за 77 грн (небувала дешевина нині) і сьогодні його отримала через Укрпошту. І півник-братик - це аромолампа.
Обидва зроблені з білої глини, яка видобувається саме на Донеччині та розфарбовані вручну.

Ось так збирання колекції понукає виявляти не тільки виробників, а і авторів. Та на цей раз пошуки буду продовжувати.

Ще мені треба було зробити нові фото для ляльок, тобто колготки які я шию на них. І я трохи подурачилась - покатала (так би мовити) ляльку на керамічному півнику :-)

Зробила навіть декілька ракурсів))

Півнику-когутику,
Золотий гребінчику,
Шовкова борідонько,
Масляна голівонько!
Чом так рано встаєш,
Соні спать не даєш —
Кукурікаєш?

(Хто з вас з яких часів знає цей віршик?)

Сьогодні я знов погано спала вночі, та @strecoza каже, що то магнітні бурі, бо вона теж погано спала.
Зранку мені погано, та після сніданку я все ж таки пішла до гаражу, бо треба вже давно було підрізати кусти. Та там ще було дуже брудно після зими тож я чекала поки сонечко та вітер зроблять свою роботу та підсушать землю.
У нас там сусід був Леонід, дуже гарний чоловік. Хозяйновитий, аккуратний. Він посадив чайну розу та агрус. Завжди були квіти вздовж довгої стіни його гаражу. Та роки з 2 тому він захворів білокровієм та й швидко вмер. Жінка його теж більш на гаражі не приходила. Майно чи закрите там стоїть, чи шо з ним, я не знаю, воно мені не треба.
А кущі розрослися дуже. Я вирішила підрізати, розрядити. В мене там ще й ожина росте, яку я садила і яка дає шикарний врожай. ЇЇ я підрізала раніше. Я не зовсім гарний садівник, може зробила не досить правильну обрізку, та кущам все одно буде легше чим було.

Ще інші дерева підщипала, які на проході ростуть.

Та мені стало ще хуже ніж з ранку. Голова почала розколюватись буквально. Я прибрала гілки та й пішла додому. Випила Нурофен, лягла спати. Я з тими бурями так і день з ніччю зплутаю, блін(

Після обідо-вечері я знов пішла до себе, поробила оті фото, що вам показала на початку. Поспілкувала з подружкою - вона зараз в санаторію. Зробила урок по англ.мові. Допишу допис та знову піду спати.
Сподіваюсь завтра буде кращий день.
Чого і вам бажаю!
До зустрічі!
(23.03.2026)