You are viewing a single comment's thread from:
RE: Один проти дев'яноста шести. Або як людина стає диригентом смерті
Бо коли вбивати стає схоже на гру — межа між вибором і злочином стає цілком ефемерною. Один клік.
Коли раніше я зустрічала у фільмах сюжети, в яких люди, сидячи перед великими екранами, робили ставки на людей за якими ганялись мисливці (назви я пам'ятаю), то було жутко. А десь я уявляла, що таке станеться, таке відбуватиметься.
І зараз, коли показують короткі відео з дронів, як одни вбивають інших, я згадую ті сюжети з фільмів.
Межа зникла! На гру це вже не схоже...