В Івано-Франківськ і назад 🚘

Останнім часом ви не часто бачите мої дописи і коментарі. І мені дуже бракує цього. Я звик жити в ритмі спільноти Steemit. Але мені довелося пожертвувати моєю онлайн діяльністю на користь реального життя. В мене суттєво змінився графік роботи і додалося відповідальності. Проте і оплата праці стала регулярною.

Тепер мій робочий час є ненормованим. Що це означає? Це означає, що ніхто мені не забороняє жити на роботі 😂. Це, звичайно, жарт. Але робота справді забирає в мене майже увесь час. Інколи в цьому графіку виникають сюрпризи. Один із таких був сьогодні, коли мені вранці повідомили, що я їду не на роботу, а в Івано-Франківськ. Маючи із собою робочий ноутбук, я міг скористатися цією можливістю, щоб час від часу писати цей допис.

Ранок мене зустрів густим туманом. Мені потрібно було доїхати власним автомобілем із села до міста. Це всього 10 км, але туман зробив цю дорогу вдвічі тривалішою ніж зазвичай. В місті мені треба було дочекатися колегу, сісти до нього в авто і разом поїхати в Івано-Франківськ.

Поки я чекав, мав змогу роздивитися напівпорожні вулиці Калуша. Я був в тій частині, де домінує радянська забудова, а це означає, що будинки тут виглядають страшнувато.

На щастя туман відступив, а це означало, що подальша дорога буде проходити в кращих погодних умовах.

Дорога до Івано-Франківська є неширокою, але асфальтне покриття у відмінному стані. Це дозволило нам здолати необхідні 40 км за дуже короткий проміжок часу. А от пересуванням містом до заданої точки цілком може зайняти одну годину. На щастя мій колега знав як добратися до місця призначення за допомогою об’їзної дороги. Це довша відстань, але зате без заторів. Одним словом, вся дорога зайняла у нас не більше години.

Івано-Франківськ — гарне місто. Але на жаль мені не вдалося ним прогулятися і щось для вас сфотографувати. Єдине, що я міг побачити — це десятки висотних новобудов. Вже з десяток років Івано-Франківськ стрімко розбудовується. Місто росте і з ростом набуває тих рис, які мені не надто до вподоби. Я маю на увазі постійні затори, тотальна відсутність місць для паркування авто і вулиці, вщент заповнені людьми, які кудись невпинно поспішають.

Ми вирушили додому. Дорогою я намагався трохи писати на ноутбуці, але, скажу чесно, це мені не надто вдавалося. Дивуюся тим людям, які здатні буквально в будь-якому місці і в будь-якій позі працювати за своїми комп’ютерами. Цікаво, це такий ступінь відповідальності, чи радше одержимість гаджетами?

Заїжджаючи в історичну частину Калуша я зробив ще одне фото.

Невисокі будинки, вулиці з помірним рухом автомобілів, декілька пішоходів, які неквапливо гуляють... гадаю це саме те, що мені потрібно 🙂.

Мені майнула думка, що було б добре написати для вас екскурсію цією історичною частиною міста. Тут є декілька цікавих місць, що пов’язані зі знаковими подіями. Але чомусь для цього завжди бракує часу, адже потрібно пройтися вулицями і зробити декілька десятків фотографій. Ех, можливо колись... 🙄

Моя поїздка була неважкою, хоча і не надто цікавою. Ми впоралися дуже швидко і я в обід вже був вдома. Таким чином в мене вийшов напів вихідний день. Сподіваюся буду навідуватися до вас у Steemit частіше 😉.