The Diary Game : Мандри по Ченстахова/Częstochowa

Привіт усім.

Вчора ми приїхали з Варшави/Warszawa до малих додому, до моєї доньки Віки та зятя Дімки. Чи не вчора? Блін все так круто та насичено, що я вже не розумію коли, але вдома у дітей коротше. А у дітей квартира дуже схожа на мою після ремонту, ну копія майже! І меблі, і кольори і інтер'єр, як воно так виходить що я не знаючи яка у них квартира зробила майже такий ремонт вдома, в Україні... До цього я у дітей не була і навіть фото не бачила. Мала сміється, каже генетика та ми ж типу родичі, смаки однакові 🤗. Ну реально я у них немов вдома, тільки мого котусика Арчі не вистачає, та чоловіка.

Коротше, то у мене перший був приємний шок, що я потрапила немов до себе, але десь у Польщі за тищупятьсот км від України. І так, перше що ми зробили з дітьми, так це прийшли з вокзалу додому, Варшава нас з мамою вразила, але мандри продовжуються. Отже, ми приїхали до дітей. Розклали свої лахи по шафам та в душ. Потім Діма замовив їжу, на цей раз був не похід до Starbucks, а замовлення додому з KFC. Ходити вже не хотілося бо ми з Варшави ментеляли дві години на потязі, хоча і комфортно було, проте трохи втомило.

Принесли замовлення, довго за столом сиділи вплітали крильця з соусом та ломали голову, яка ж у цих крилець паніровка? А KFC саме цим і підкорює своїх покупців, бо рецепт таємниця, а смак вау. Зашліфували(як моя доня каже) обід кавою та солоденьким і втоми як не було. Мама заснула, Діма умостився за комп, а ми з Вікою пішли у мандри.

Їй прийшло замовлення на пошту, то ми вешталися і до поштомату і по магазинам. Блін так писати багато можна, все таке гарне, за один допис не розкажу, тому буду постити потроху. Я потроху вивчила ціни, трохи плутаю, наприклад 2,50 злотих то наших 25грн. Ну округлим, коротше. А то побачила 2,50, ооо, так дешево щось, а воно ж курс треба в умі рахувати 🤗. Доня розбалувала мамку, нагребла мені шоколаду якого я ще не куштувала, купу кави в капсулах для моєї ковової машини, та ми пішли гуляти далі. Сиділи біля дому, розмовляли про своє дівчаче, каталися на гойдалці та сміялися як діти, і потім додому.

Пізніше мама, я, Діма та Віка вирішили піти пройтися, погодка гарна, сонечко вже не пекло. Ми як вийшли з дому та як намотали круги по місту, не все ще подивилися, але у нас часу є ще багато, подивимося. До моєї мами дідуля поляк вже прилаштувався😁, знайомився. Кажу, ти дивись тут і залишиться з дідом, я у гості буду їздити 😁. А потім діти нас повели відпочити у кафе з морозивом. Бляха муха, воно таке смачнюще!!! Ми цокалися морозивом і куштували його один у одного, бо чотири морозива і всі різні смаки. Такого морозива я точно в житті не їла, справжнє, з карамеллю, зі шматочками шоколаду, фруктовий щербет, шоколадний, з ромом, з грушею, багато сортів. То по дві кульки на один ріжок і все те з різними смаками. Бліііін, залиште мене у тому кафе, я б цілодобово те морозиво куштувала😁.

А потім знову прогулянка по місту, ми йшли все роздивлялися, розмовляли, фотографували. Йшли через якийсь єврейський квартал, а там домівки, на перших поверхах офіси нотаріальні та адвокатські, а на других, третіх поверхах ці нотаріуси та адвокати живуть. Всюди так чистенько, одні контори нотаріальні та адвокатські, квіти, затишні кафе та школи, пам'ятники якихось видатних людей. Потім я все те зерез Гугл буду шукати та читати, хто то та що, цікаво.

Погуляли ми та так і дійшли додому, по дорозі зайшли в Жабку, магазин швидкого перекусу, бо тут набір для борщу не купити. Купили в Жабкі хот-доги, йшли та їли по дорозі 😁. А мама смішна, спочатку казала що не хоче хот-дог, а потім пів дороги йшла та відгризала то у мене, то у Віки, то у Дімки ☺️. Дімка в курсі що мама така вередлива, тому заздалегідь купив їй теж хот-дог. Тільки їла вона його вже вдома, от хитра, у нас понадкусювала☺️, а своїм не поділилася. Жартували ми з неї так.

І що, прийшли ми додому, одразу в душ, розляглися, мама заснула, Дімка щось там з другом говорив за компом а ми з малою накалапуцяли собі кави, відкрили лікер солона карамель, та сміялися як скаженна, дивилися відео всяке.

Та якось той лікер так накрив, шо я трохи п'яненька була. Час ночі, вже спати пора, коли Діма прийшов до нас у кімнату з пропозицією: а не замовити нам чогось їсти???😁 Так кажу все ж ніч, може немає доставки? Коротше, щоб ви розуміли, о першій ночі ми гуртом їли як нічні жриці, або жерці☺️ і вже потім покладалися спати.

Всім миру...

________💛💙________

Все буде Україна!