Моменти з життя.
Сьогодення таке непередбачуване.
Під впливом цього так само непередбачувано народжуються нові ілюстраціїї.
В такому простому малюночку збережуться деякі мої спогади про студентське життя у час війни.
Йду в університет, щоб вчитися, а замість того доводиться годинами десь пересиджувати, бо увімкнулася сирена.
Наш рідний край не падає духом і в такі темні дні. А магазин "Наш Край" завжди відчинений і тривога роботі не перешкоджає.
Це хоч і не найбезпечніше місце, проте є порятунком для тих, хто хоче хоча б погрітися.
Я також не втрачаю надії на прекрасне майбутнє.
Про це я написала у новому вірші, який є відбитком нашої нової, проте страшної реальності.
Я не думала довго про що писати, бо натхнення саме прийшло щойно загуділа ранкова сирена, коли я йшла до університету. Сподіваюся, цей вірш збадьорить і вашого духа.
03.10.2022
Моменти з життя.
Тривожно ранок наш почався...
Не землетрус хитає землю,
Війна про себе знов співає-
Прокинулись студенти і сирени...
Бог нас від безладу спасає,
Ми не одні, що нам боятись
Сирен гучних і авіації?!
Ми ж Божі, ми під захистом!!!
© Rikarivka
Пам'ятаю був пару днів у бабусі, сиджу і як почало мене гойдати по сторонам(9поверх), це був не землетрус...
Дуже не звик я до такого, бо живу в будинку, як бахне, то тільки вікна дребезжать.
Мені знайомі і землетруси та вибухи ракет.