Аромати літа, спека та консерваційний марафон. Як пройшов ще один день.
У мене вдома зараз пахне консервованими огірками, оцтом, кукурудзою та лавандою — такий от затишний мікс.)) Спалося сьогодні, правда, зовсім погано через шалену спеку, крутилася, прокидалася, але все ж якось досипала. Мій традиційний ранок почався з чаю. Заварила собі з лимоном і вийшла на балкон подивитися, як там мої м’які іграшки, які я прала, чи вже висохли на свіжому повітрі.
Стою, п'ю чай, дивлюся на двір. Якийсь хлопець викосив усю траву під самий корінь... і тепер уся ця суха трава так і лежить по клумбах, а навколо суцільна пилюка. Колись я просила голову ОСББ зайнятися клумбами, посадити свіжу траву, поливати. На що отримала відповідь: «А який сенс?» Тепер трава скрізь росте суцільним бур'яном, ніхто її під лінійку не косить і не поливає, клумби в безладі. А після такого покосу взагалі гола земля залишилася. Спека все випалює, немає ніякої зелені. Хоч щось зеленіло, а тепер і того немає. Дощів найближчим часом не передбачається, тож до кінця літа так і буде випалена земля.
Чим я сьогодні займалася? По-перше, доробила варення з яблук, невеликої кількості груш та півлітрової баночки смородини (про яке вже згадувала раніше). Все гарно проварилося, і сьогодні я його закрила. Вийшло аж вісім баночок. Навіть не очікувала, думала, буде менше.
Потім на обід поставила в духовку курячі стегенця. У квартирі стояла така неймовірна духота, що я просто закрила кухню, розкрила вікно і втекла звідти. До речі, сьогодні сталася неприємність, побачила, що одна банка з огірками тріснула. Але я зате спробувала самі огірочки. Вони вийшли трішки м'якенькими, але на диво хрумкими та дуже смачними, розсіл можна просто так пити. Завтра планую робити огірки саме за цим самим рецептом, якраз залишилося 5 кг. А цілі огірочки з тріснутої банки я відібрала, поставила в холодильник, та поклала батькам ще баночку в сумку. Хай спробують,а інші відвезуть у гараж.
Тут ще й пощастило: хороший знайомий їхав через оптовий ринок і купив нам пів мішка кукурудзи (десь штук 15) і один величезний кавун. Ми половину качанів одразу зварили й з'їли. А кавун поки не чіпала. Він такий величезний, що треба спочатку розчистити для нього місце в холодильнику. Завтра охолодимо його і вже тоді посмакуємо. До речі, у такій спеці навіть хліб швидко псується, тож ми тепер усе тримаємо в холодильнику. На вулиці дихати нічим, у квартирі вічно працює вентилятор, а на кухні все кипить і париться, тому я просто зачиняю туди двері, щоб гаряче повітря не йшло по хаті.
За планом у мене було ще перепрати другу партію іграшок. Я їх випрала і вивісила на балконі, хай сохнуть. На цьому з домашніми подвигами на сьогодні все, бо в такій жарі просто неможливо функціонувати.
Але плани на завтра грандіозні: доробити решту огірків. Тим паче, що місця на кухні трохи звільнилося — я ж закрила все варення, прибрала зайві баночки, а тару з огірками підготувала на вивіз до підвалу в гараж. Тепер з'явився простір для подальшої консервації. Щоправда, я ще думаю, чи буду закривати огірки далі, чи вже дочекаюся ґрунтових помідорів і візьмуся за них. Напевно, закрию трохи соусу для шакшуки, аджики, можливо буде лечо та просто помідорів у розсолі, а більше нічого й не буду. Але це трішки пізніше, коли помідори подешевшають.
Ось такі в мене справи.
На фото наш ставок. Сфотографувала, коли з сином вечером ходили гуляти.
===========================
Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗
Відео мого сина на YouTube.

Що я люблю в цьому пості - відчуття щоденної повсякдення і пов'язаних з ним проблем. Чи не варто спробувати організувати групу добровольців для підтримки місцевих парків для збереження зелених місць?
У мене в понеділок теж буде пахнути огірками – подруга консервує і обіцяла поділитися 😉