Насичений день

День видався напрочуд насиченим. Прокинулася я аж о п'ятій ранку і ніяк не могла заснути. А чому так вийшло — і не знаю. До речі, ввечері перед цим ми з малим виходили гуляти, він мене витягнув на вулицю. Він на своєму веліку ганяв по району, а я пройшлася до ставка подивитися, що там. Ми навіть спробували воду в ставку — вона така теплесенька.)) І дійсно, якщо на вулиці 35 градусів, то вода там тепла. А потім я вдома все прибирала, весь посуд перемила після дня народження батьків, усе порозкладала, бо ще й вечеряли, і доїдали все, що бачили й що було.

А сьогодні вранці, коли прокинувся малий, він почав збиратися в село. Складав сумку, передивлявся книжки. Привіз звідти три книжки, а назад забрав аж шість.)) Ну, добре, якщо він хоче просто передивитися, нагадати собі — у нього буде час, хай забирає та переглядає, тим паче, що пробуде там ще довгенько.

Коли ми вже зібралися, за нами приїхали батьки на машині й повезли спочатку до магазину, бо мені потрібно було накупити багато продуктів у село, щоб поповнити їхні запаси. Навіть малому купили диньку, а взагалі набрали багато овочів, фруктів, зелені, м'яса, круп. Усе це поскуповували та поїхали в село.

Поки ми їхали, а я ж не можу просто так проїхати повз річку, ми заїхали на переправу. І добре, що заїхали, тому що та переправа знімає стрес чи що, взаємодія з природою взагалі гарно на мене впливає. Коли спустилися вниз… по-перше, у малого алергія, а там стільки амброзії!! Ну а що робити, як вона навкруги цвіте. Потім буде пити ліки від алергії. Ми спустилися до самої річки, і я дозволила малому походити прямо у воді. Він прямо в шльопанцях ходив по воді, а там каміння, вода така прозора, що ми бачили, як плавають не просто стайки рибок, а навіть величенькі рибини з долоньку. До того ж побачили маленьких жабеняток. А ще я помітила у воді вужика. Він такий невеличкий, але ж вужик. Поки малий прибіг до мене, то вужика вже й слід простив. Але я йому сказала ходити тільки там, де видно, а не лізти в зарості, бо хто знає, що там може бути. Тож він побродив із задоволенням по воді, і ми рушили далі в село.

Там нас пригостили виноградом, а я забрала запасний ноутбук, бо мій почав бастувати — перестав заходити в інтернет, пише «от халепа», або взагалі перестав нормально працювати. Я й вирішила попросити ще один ноутбук, щоб нормально працювати. Залишили в селі малого, але додому ще не їхали. Заїхали на дачу, де було дерево з яблуками. Нам довелося їх збивати, бо вони практично поспіли. Хоча хотілося б, щоб вони ще побули на гілках, але ми побоялися, що їх просто зірвуть інші. Тож зірвали три відра яблук. Хай краще вдома дозрівають. Сливи теж хотіли зірвати, але спробували — вони ще недобрі, хоча я боюся, що інші люди можуть обірвати навіть нестиглими. Ну що ж, якщо рвуть, то вже рвуть. А на вулиці стояла така спека, що нам було вже не до слив. Зірвали ще трішки груш, щоб у мене вдома у вазі для фруктів були фрукти, і поїхали додому.

Ця жара мене вже дістала, але почуваюся ніби нормально. А вдома на мене чекав майстер з інтернету. Оскільки в мене мережа почала постійно то з'являтися, то пропадати, я ще в неділю подзвонила на гарячу лінію і подала заявку. Вони перевірили й підтвердили, що сигнал справді стрибає. Мене запитали, коли я буду вдома, і я відповіла, що у вівторок після 14:00, бо дні видалися дуже насиченими. І от сьогодні я приїхала буквально впритул о 14:00, хоча майстер дзвонив ще о 10:00 ранку. Я сказала, що буду вдома о другій, як і домовлялися. Подзвонила йому, а він каже, що вже знаходиться на даху мого будинку. Майстер поміняв кабель, бо старий прогнив, а також залишив достатньо запасу кабелю на випадок, якщо за пару днів знову почняться проблеми, щоб можна було повністю його замінити. Поки що інтернет працює чудово, буду спостерігати.

Але тільки-но я хотіла перепочити після такої втоми і поїздок, як почалася тривога. Я подивилася в новинах, і летить якраз у те село, де знаходиться мій син, і там навіть збивали шахеди. Я ледве додзвонилася до них. Слава Богу, у них усе добре, чули тільки вибухи десь поблизу. Понервувала я, але головне, що всі цілі.

Зараз уже все добре. Сподіваюся, і у вас усе гаразд. Бажаю всім тихого і мирного вечора!

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Відео мого сина на YouTube.