Коли побутові проблеми накочуються лавиною
Як завжди, вночі мені не спалося. Усілякі думки лізли в голову. Прокинулась десь о 01:30, геть не хотілося спати, і так уже часто буває. Думаю, що це мої переживання та стрес виходять через сон, тому й не можу заснути. Довго так лежала, а вже о 4-й ранку, коли почало світати, пішла на кухню. Заварила собі чай, взяла книжку і читала аж до ранку. Десь о 7:00 знову прилягла, думала, що засну, але тут прокинувся син і каже: «Доброго ранку!» Ну що ж, доброго ранку.))
А в голові накопичилося всього того, що я не можу сама вирішити, адже на все потрібні великі гроші. Вчора пральна машинка почала гриміти, як реактивний літак. Вона все випрала, але я зрозуміла, що там щось серйозно зламалося.
На черзі стоїть бойлер. Він забитий, і його треба чистити, та ще й забився запобіжний клапан, що теж вилізе в копійочку. Потім зламався мобільний телефон у сина. Взагалі не можемо його зарядити. А мені ж треба, наприклад, кудись піти, і я маю бути впевнена, що він зможе мені зателефонувати. Не можу залишити його без зв'язку, тим паче, що у нас постійно тривоги й сирени. Ще одна турбота — велосипед малого, який теж треба відвезти в ремонт. Щось там зламалося, я навіть не зауважила що, просто зараз не можу згадати, але лагодити треба.
Ось і накопичилася купа різних негараздів. Добре, що хоч трубу у туалеті та змішувач у ванній кімнаті починили ще два тижні тому. Там усе працює. А тепер треба розгрібати цей новий список: велосипед, мобілка, бойлер, пралка. Зранку я вирішила, що треба з чогось починати, бо морально дуже складно.
Але є й чудова новина. Син закінчив сьомий клас! Вчора написав останню контрольну роботу з алгебри. Оцінку вчителька ще не виставила. Татко вже побачив там одну помилку, але вона несуттєва, тож хай буде. Головне, що шкільний рік завершено! Я вчора так раділа, це просто як «свободу папугам»))! Син задоволений, я задоволена, всі щасливі.
Зранку я відразу віднесла в ремонт мобільний телефон сина, щоб йому все зробили і він міг спокійно поїхати в село та дзвонити мені. Цю справу ми ще не закрили, але початок є. Далі, викликала майстра по пральних машинках. Коли він її розібрав, виявилося, що пралка всередині просто поржавіла так, що навіть болти немає за що закрутити. Тріснула бокова панель, плюс, напевно, полетіли підшипники. Відновити її можна, але це коштуватиме стільки, що краще купити нову. Робити наспіх, щоб вона ледве пропрацювала два тижні, а потім викинути і гроші, і машинку, мені зовсім не хотілося. Тож я попросила майстра зібрати її назад, хай стоїть як ящик. Але ми домовилися: якщо я вирішу купувати нову пралку (на яку ще треба знайти кошти, можливо, доведеться брати кредит), то стару віддам йому за певну суму.
Щодо бойлера теж домовилася з майстром на потім. Я дуже хочу його почистити, бо страшенно боюся, щоб він не вибухнув через забитий клапан, який не випускає пару. Майстер, правда, заспокоїв, що він не вибухне, а просто остаточно зламається, але мені все одно лячно. Хай краще відремонтують, як тільки знайду на це гроші.
І от виходить: із усіх проблем вирішено тільки вчорашню контрольну з алгебри та закінчено цей шкільний рік. А побутові питання так і крутяться в голові: мобілка досі в ремонті, з пралкою ще не визначилася, бойлер не почищений, велосипед чекає свого часу.
Завтра за планом відвезу велосипед майстру, а потім, мабуть, поїду вибирати нову пральну машинку. На додачу до всього на кухні зламалися жалюзі… Треба піти пошукати для них деталі, а брат пообіцяв, що забере й починить.
Коли цих проблем так багато, іноді хочеться просто кудись втекти і не повертатися до них. Поки все це не вирішу, мабуть, так і не зможу нормально спати вночі. Але нічого, якось воно буде — житиму, плануватиму, вирішуватиму. Прорвемось! Вилила все це в пост, і, здається, на душі справді трохи полегшало.
Ой, через ці проблеми геть забула розповісти про приємне!)) Обіцяла ж синові спекти печиво «Персики». Тож сьогодні я займалася ними. Вони вийшли такі класні, чудові, але я все ж таки десь помилилася в тому, як і в приготуванні тіста, так і в їх фарбуванні. Це мій перший раз, тому наступного разу обов'язково треба буде ввімкнути YouTube, знайти хороший майстер-клас і подивитися, які саме продукти використовувати. Я взяла твердий маргарин, і як я не намагалася зробити його м'яким, він просто кришився, але не ставав таким, як треба.
Цей рецепт у мене залишився з дитинства. Я пам'ятаю, як готувала ці «персики» моя хрещена мати на великі свята, весілля чи дні народження. Мені більше ніхто не показував, як їх робити, тому сьогодні готувала суто по пам'яті. Що ж, перший млинець комом, як кажуть, але головне — спробувала. Наступного разу точно вийде краще!
На цьому все.