Консервація під сирени

Сьогодні я перевершила саму себе. Весь день був присвячений консервації. Просто не могла зупинитися, усе пішло якось само собою. Спочатку взялася за аджику. Помила помідори, перекрутила їх, перечистила цілу гору перцю та часнику. Оскільки кухня в мене невелика, і місця, щоб ставити все одночасно, бракує, довелося діяти поетапно.

Минулого разу тільки на аджику разом із миттям і стерилізацією банок пішло три години, а сьогодні я вирішила оптимізувати процес. Одразу перемила та простерилізувала банки й для аджики, і для лечо.

Коли аджика була готова, я зрозуміла, що сили ще є, тому одразу взялася за лечо. Знову мила перець та помідори, перемелювала, різала — робота кипіла без зупинок)). Поміж тим відбирала найменші помідорчики й складала їх в окремі банки, які, можливо, законсервую пізніше.

Загалом на минулих вихідних я купила 25 кілограмів помідорів, і ось половина цього запасу вже перетворилася на смачні заготовки. У планах — закрити ще помідори, якщо знайдуться вільні банки. Треба буде порадитися з батьками, можливо, варто докупити ще помідорів на сік. Але поки що працюю з тим, що маю.

Найбільше часу в консервації забирають навіть не самі рецепти, а підготовка. Усе помити, перебрати, покришити, стерилізувати. Це клопітка праця, але результат того вартий. Найприємніше, що за цими турботами я сьогодні зовсім забула про всі проблеми й тривоги — просто була поглинута роботою. Душа відпочила в клопотах на кухні.

Але ж ніт. Як можна повністю відволіктися, якщо за вікном щось летить, чути вибухи, і постійно виє сирена? Нас уже попередили про масовий обстріл країни цієї ночі, тож сьогодні по можливості треба десь сховатися. Люди ховаються в метро, а ми… а ми нікуди не ховаємося. Ми навпаки сміємося, що треба вдягти найгарнішу білизну й найкрасивішу піжаму, щоб якщо що — бути красивою. Хай горять у пеклі всі росіяни! Щоб їм нарешті все це полетіло бумерангом, щоб огородити сосію і залили бетоном!

А вам всім, мої друзі, побажаю тихої мирної ночі.