Настрій так собі — кепський

Сьогодні з самого ранку в мене не задався настрій. Навіть звичний чай із лимоном на балконі не допоміг. Ходила по квартирі й не знала, чим себе зайняти. Дуже хотілося, щоб хтось приготував мені сніданок, та ще й мріялося про шматочок солоденького тортика, якого, звісно ж, удома не виявилося.

Думка про те, що треба знову йти до магазину, зовсім не радувала. Я не люблю ходити за продуктами, і якби була можливість замовляти доставку додому — із задоволенням користувалася б нею. Але на доставку коштів немає, та й купую я не стільки багато. Якщо колись розбагатію, обов'язково так і робитиму!)) А поки що довелося збиратися з духом. За списком (бо без нього нікуди, щоб не хапати зайвого) я вирушила в дорогу.

Спочатку заглянула в «Аврору», де треба було купити братові найдешевші навушники. Проте найдешевші там виявилися в запечатаних коробочках — навіть не подивишся, що всередині. Тож узяла трохи дорожчі, за 77 гривень. Потім зайшла в «АТБ» за продуктами: докупила не все, лише найнеобхідніше, а крупи й цукор вирішила відкласти на потім. Зайшла за фаршем, свинячого не було, лише курячий. А я ж збиралася фарширувати перці. Ну, що маємо, то маємо — вирішила спробувати з курячим. По дорозі назад ще забігла зняти гроші батькам у банкомат і набрати води у водоматі)). Хоч трохи й провітрилася, настрій усе одно залишався нижче нуля.

Повернувшись додому, я вирішила терміново рятувати ситуацію. Раз немає тортика, спечу свій улюблений тертий пиріг із варенням та горіхами, щоб підняти собі бойовий дух. Швидко замісила тісто, намастила варенням, рясно посипала горіхами, натерла зверху тісто і знову додала шар горіхів. Довелося повозитися з прикрашанням, але запах свіжої випічки та затишку поступово настрій нарешті трохи покращився.

Поки пиріг пікся в духовці, взялася за фарширування перців. Пробуючи готову страву, помітила, що курячий фарш відчувається зовсім інакше, ніж свинячий. До речі, згадала, як колись мама робила голубці не з рисом, а з пшоном. Тепер захотілося наступного разу спробувати приготувати перці саме так, а з курячим м'ясом більше зв'язуватися не буду — не сподобалося. Але загалом вийшло непогано й смачно.

У планах на завтра — ранковий похід із батьками на базар. Треба перевірити ціни на помідори: якщо вони там дешевші, ніж у магазинах чи біля дому, то візьму одразу чимало. Планую заготовляти консервацію на зиму — подвійну порцію аджики (син її обожнює, торік навіть просив зробити ще одну порцію у жовтні за власні гроші!), лечо та звичайні консервовані помідори. Для цього знадобиться близько 20 кілограмів томатів, а також солодкий перець, гіркий перець та часник. Якщо на базарі ціни кусатимуться або будуть такими ж, як біля дому, то й тягатися туди не буду. Чесно кажучи, особливого натхнення на ці продуктові мандри зараз немає, але для сина й родини треба постаратися, поки овочі ще доступні за ціною.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Відео мого сина на YouTube.