THE DIARY GAME: 14 квітня 2024 р.

Вітаю.

Не знаю, де брати ті веселощі? Щось ні спогади не веселять, ні теперішнє життя. Ось знов завила сирена, попереджуюча про ракетну небезпеку зі сходу від наших сусідів.

Сьогодні зайнялася тим, що розгрібала завали. По перше, це я вигребла старі речі сина. Вони виявились замалі з минулого року і я просто звільнила його полицю. Речі геть малі. Поскладала все в великий атебовський пакет на 16 кг.

Половину речей, які в гарному стані я відокремила. Вирішила відправити сестрі в місто Київ. Хоча в неї ще дуже малий синочок, якому 3 рочки, але через пару років він піде в 1клас і речі йому знадобляться. В мене залишились дуже гарні сорочки, які я не хотіла нікому віддавати. Тож всі речі, які в гарному стані, я запакувала в посилку. Туди ще додала іграшкові машинки. Завтра відправлю новою поштою. Все не влізло. Думаю, згодом ще одну посилку відправлю.

Далі на черзі був балкон. Я там в коробках збирала макулатуру, але чомусь школа перестала збирати макулатуру і я вирішила здати в пункт прийому. Теж гарненько запакувала, щоб було зручніше нести і приготувала на завтра віднести. Балкон звільнила, можна виставляти квіти. Квіти за зиму стали не дуже пристойного вигляду, тож треба на «реабілітацію» на свіже повітря)).

Потім черга стала до взуття. Перемила всі зимові чоботи і кросівки, висушила на балконі і порозкладала в коробки. Вже пів діла зроблено. Тепер подумати, куди віддати кросівки сина. Теж є такі, що походив в них лише два тижні восени і кросівки стали замалі. Я вже йому купила нові і одежу теж.

В обід приготувала котлети з куриного фаршу. Вийшли смачнющі. Всім сподобалось, говорили, щоб частіше їх готувала. Заказ прийнятий)).

Кожний день добавляються домашні справи. Ще хочу помити вікна перед святами, але все буду робити поступово.

Ось такі справи на сьогодні.