THE DIARY GAME: 30 березня 2024 р.

Вітаю.

Сьогодні ледве прокинулась. Вночі спостерігала за тривогами і читала книжку. Вночі русня кошмарила десь в центрі міста, а не в нас, хоча декілька шахедів пролітало транзитом і в нас, але я не чула. Дівчата казали, що поруч летить. Біля першої ночі я вирішила вимкнути світло і спати, тому що книжку дочитала)).

На ранок ледве продерла очі. Пішла на кухню заварила собі кофе. Треба ж було мати пристойний вигляд. Пішла робити ранкові процедури. Після усіляких маніпуляцій можна було подивитися у люстерко. Вигляд нічого так. Можна виходити на вулицю.

Десь о 12:00 я зі своїми батьками поїхали за малим в село. Мони теж хотіли провітритися. На деревах вже почали
з'являтися листочки. С понеділка знов починається навчання. Малий дуууже не хотів їхати і постійно мені це торочив.

Коли приїхав додому син закрився в своїй кімнаті і не чіпайте мене, я типу зайнятий)). Ну гаразд, нехай сидить. Я узяла нову книжку і почала її роздивлятися. Завжди ходжу біля нової книжки, аж потім починаю читали.

На обід готувала шаурму і запекла курицю. Малий шаурму злопав, а за курицю сказав, що вона йому надоїла. Гаразд, нам більше буде)).

Блін, тривоги за тривогами. Як вже задовбали ці кацапи. П’ять хвилин перерва і знов ракетна небезпека. Знов гудить сирена. Вже б не вимикали чи що.

Подивилася до малого в його вайбер. Там вчителька з зарубіжної літератури внесла його до гри в «що, де, коли» Ще так написала, типу діти, я вам мабуть зависила оцінки, що ви не хочете приймати участь. Блін, я замість малого написала, що я типу тільки приїхав і нічого ще не розумію. А вона відповіла, що ти встигнеш підготуватися. Я малому показала, він у шоці, в ніякій грі приймати участь не хоче. Навіть не знаю, що робити. Та потрібно прочитати 5 казок з різних країн. Може все ж таки прочитає. Коротше побачимо як воно буде.

Так і день пройшов. Пішла читати книжку. На кухню, сподіваюсь, сьогодні вже не потраплю.