THE DIARY GAME: 8 квітня 2024 р.

Вітаю.

День убила тільки для того щоб замовити книжки по розпродажі, але в мене нічого не вийшло. І навіщо вони мені? Просто не розумію. Ну по перше я побачила, що це українська класика в твердій палітурці. Видавництво закривається і розпродує свої книжки по смішній цині. От я і вирішила їх купити. Сайт зразу ліг, але ж я все ж таки пробувала замовити, продвигалася маленькими шажками. Пройшло вже пів дня, я все ж таки думала, що замовлю. Поки я клацала і клацала обновлюючи сторінки, нарешті дійшла до то, що я можу вже сплатити, а воно почало зовсім висіти. Ну я ж вирішила все ж таки доконати це все. Одної книжки вже не стало, тобто її вже нема в наявності. Я все продовжувала… Уявляєте, пройшло вже 7 годин, а я досі не можу замовити.

Коротше, все кинула, відписалася, що я вже не буду замовляти. Я вже просто не видержала. И тепер сиджу і думаю, а навіщо вони мені, навіщо я вбила цей день? Чи я буду такі книжки читати? Ні! То ж чого ото я так старалася, краще б я книжку почитала ту що мені подобається. Блін…

Із-за цих книжок день просто пройшов впусту і на вулицю не ходила. Я робила перерву на обід і всіх нагодувала, без цього ніяк. Сайт і досі лежить.

У малого все було як і завжди. Пройшли уроки, не без тривоги. Так, були ракетні небезпеки і уроки переривались, але все пройшло до кінця. Час швидко пройшов, або мені так здавалося.

Ось такий в мене день)). До завтра.