​Три дні атак. Понад добу без світла. Тримаємось.

Ситуація в місті.

Третій день росіяни атакують моє місто. Від центру міста я живу далеко, то мені не так було чуть ці всі вибухи, ППО і все інше. У нас як вимкнули світло вчора о 17:41 так його по цей час нема. Вже більше доби. Місто навіть зараз знеструмлено від чергової атаки. Також не стало води і опалення, а потім, через деякий час, мабуть підключили генератори і подали воду. Згодом дали опалення. Батареї не встигли охолонути до нового включення.

Рятівники, тепловики, енергетики, комунальники, представники всіх Влад працюють цілодобово. Вчора вдень та ввечері росіяни здійснили одну з найбільших комбінованих атак на місто за весь час масштабного вторгнення. Атака була по декільком локаціям в нашому місті. Вдень пару годин тиші, і знов атака. Дві балістичні ракети попали до багатоповерховим домам. Наслідків ще не знаємо.

У нас працюють пункти незламності, але всі розетки зайняті. Поки що мені не потрібно заряджатися. В мене є павербанки, які ще тримаються. Зв'язок не працював тільки спочатку, а потім все налагодилося. Мабуть теж підключили генератори.

Тож я не відчула того страху який був у місті. У нас було тихо. Тільки того, що зараз нема світла, але я впевнена, що його скоро дадуть. Пів района вже зі світлом.

Побутові виклики.

Чим я займаюся, коли стільки часу нема світла? Я читала книжку. Вже закінчила і почала нову.

Продовжую експериментувати і економити. Не ходжу в магазини, а користуюся тими запасами, що в мене залишилися. Так як світла нема, в мене трішки розморозився холодильник. Треба використовувати продукти, які лежать в морозильній камері.

Минулому році було так само. В мене потекли заморожені вишні. Мені прийшлось варити з них варення. В цьому році в мене лежить морозильні камери заморожений солодкий перець. Якщо він почне розморожуватися, мабуть я його законсервую в баночки. А м'ясо не пропаде, я буду готувати з них страви. Риба для котів звісно вже потекла, але надія, що світло дадуть.

Кулінарні пригоди.

Вчора користувалася досвідом готувати котлети без яєць. Просто додала до складу м'яса картоплю та хліб, а потім зліпила котлети і обваляла їх в муці. Вийшли добрі котлети. В мене вийшло 10 шт. Частину поклала в морозилку. В морозилці вони теж розморожились. Прийшлось всі посмажити. М'ясо ще держиться замороженим, а котлети вже ні.

Далі мені захотілося печиво. Я уявила, що коли приходимо до магазину, я купую пачку печива з грамовкою 240 г. На цей раз я вирішила теж приготувати небагато печива, тільки для чаю, і все. Коли син вдома, я готую багато печива, тому що воно швидко зникає. Це раз я вирішила приготувати на один лист, щоб хватило тільки для чаю. В мене ж немає яєць)). Знайшла на ютубі бюджетний рецепт, для якого навіть не потрібно вершкове масло і яйця. Тільки олія. Круто!

Так як у нас більшість часу нема світла, я пішла на кухню готувати з ліхтариком, замісила тісто.

Звичайно в цьому процесі мені допомагав Василь. Він щось побачив, від того як відсвічував ліхтарик. Можливо то була мошка. Кіт довго слідкував за нею, що навіть я присіла та почала дивитися туди, але нічого не побачила. Не зрозуміло, що його так привернула увагу.))

В рецепті печива можна було зверху тіста покласти цукор з корицею, але ж в мене є багато горіхів, тож я подрібнила горіхи та наклала на тісто, посипала цукром, потім почала вирізати. По рецепту повинно було вийти 39 штук, але в мене вийшло трошки менше 32 штуки. Можливо все залежить від кількості муки. Мені було складно різати з горіхами, тому що вони мені заважали, та не вийшло таких хвилястих ліній.

Але, дивіться, вийшло смачне цікаве печиво. В цьому рецепті я б додала менше соди або розпушувача, або ж треба було соду погасити оцтом, тому що мені дуже віддавала сода. А взагалі печиво вийшло смачне. Наступного разу теж можна користуватися цим рецептом. Тобто, як ви зрозуміли, воно мені сподобалось.

Тепер думаю як би мені сьогодні не піти до магазинів. Хліба ще вистачить на пів дня, а завтра прийдеться йти до магазину. Тож все ж таки три дні я витримала)).

Не пустив до магазину ливень. Дощ лив як з відра. В квартирі вдень була темінь, та ще світла нема. Тому я нікуди не пішла. Сіла біля вікна читати книжку.

Дзвонив син. Казав, що світло у них є, але щось там проблеми з напругою. Хай будуть проблеми з напругою, але світло є. Додому ще не хоче. До кінця канікул залишилося три дні. Хай розважається.