Весняний суп та швейні пригоди 🧵🍲

У мене сьогодні був насичений день. По-перше, зранку повідомили, що світла не буде лише 3,5 години. Це взагалі дуже добре. Я можу все встигнути. Так воно й вийшло.

Займалася синовою курткою. Він, коли застібає змійку, завжди зачепить тканину, а потім не може розстібнути. Або навпаки — коли розстібає, знов зачіпає тканину, і змійка застрягає (чи молнія, замочек, як краще назвати?) Тоді доводиться куртку знімати через голову. Я довго думала, як зробити так, щоб тканина не застрягала. Вчила його притримувати великим пальцем, але все одно в нього іноді тканина потрапляла в замок. Я подивилася, як це зроблено на моїй куртці. Виявилося, що там просто прошито по всій довжині рядками. Дійсно зручно! Я витягла свою швейну машинку та, поки було світло, намагалася якомога швидше зробити ці рядки. А в мене то нитка рвалася, то нитка скінчилася, то в голку ніяк не можу вцілити. Але все ж таки в мене вийшло! Давно не сиділа за машинкою)). Малий задоволений. Він радів, що може просто так застібати куртку, не переживаючи, чи застрягне тканина, чи ні)). Цей пункт я вирішила. Чесно, була ну дуууже задоволена результатом.

Вирішила вийти на вулицю, коли світло вимкнуть. Син теж зі мною ув’язався, типу, він теж хоче подихати свіжим повітрям. Та ще й такий сонячний день!

Мені потрібно було сходити купити піску для моїх котів. Та ми не тільки пішли за піском, а й ще зайшли в продуктовий магазин. Не те щоб я планувала, ні, а просто якось зайшлося. Щось мені спало на думку приготувати суп із квасолею, а оскільки я не знайшла звичайної сухої квасолі, купила консервовану. А ще просто докупили хліба, яблук, мандаринок, яєць для сніданків та й усе. У бабусь на вулиці купили зелень. В мене не вистачило готівки)). Мені позичили зелень, тобто наступного разу, як я буду проходити, віддам гроші)). На тому й домовилися.

Ще купила лаваш. Вирішили ввечері зробити не з м'ясом, а просто з ковбасою. Ковбасу просто підсмажили. То й добре, так і зроблю)). (Лаваш ввечері вийшов смачний.)

Сфотографувала трішки вулицю.

У парку на проспекті в нас стоїть таке серце.

В мирний час молодь, коли одружувалася, вішала на нього замочки. За період війни нових замків не висить. Сьогодні побачила, що висять стрічки кольорів прапора України. На них написані побажання для наших захисників. Тож сердечко почали використовувати по-іншому.

А ще зовсім забула написати головне! Поки гуляли, ми побачили, що вже цвітуть підсніжники. Такі маленькі, біленькі тягнуться до сонечка. Це справжнє диво! Настрій одразу став ще кращим, бо це ж перший подих справжньої весни. Найкраще підтвердження того, що вона вже тут.

Вдома приготувала суп із квасолею. Нічого так вийшло. Можна робити з консервованої квасолі. Взагалі я ніколи такого супу не робила. В мене колись давно мама варила такий супчик, як зараз пам’ятаю. Але не пам’ятаю, щоб на той час продавалася консервована квасоля. Мама варила зі звичайної: замочувала квасолю на ніч, а потім якось особливо варила)).

До супу додала ту зелень, яку купувала у бабусі. Синові так сподобалося, що він сказав: «Ми таким чином зустрічаємо весну, тому що багато зелені у супі».

===========================

Нове відео мого сина на Ютубі.