Як син став дорослим, а я й не помітила 😁

Моєму синові сьогодні - 13. Офіційно тінейджер!
Неймовірно швидко летить час. Наче ось почав ходити, ось пішов до школи, нещодавно ще плакав розбитим колінкам, а зараз вже майже доросла людина, але водночас так приємно, що деякі речі залишаються незмінними. Для мене він ще мала дитина.

Згадую, коли йому було мабуть два рочки. Я його спитала: Як звати Ваню? А він відповів українською мовою: Дитина!
Чомусь він думав, що його звуть Дитина)). Тому що я завжди його ласкаво називала «Дитина».))

Прокинулась сьогодні, таке відчуття, що наче вчора город копала😂.
Чесно. Все тіло боліло.
Я вчора просто пекла торт. А сьогодні ще треба було доробити салат, поставити в духовку курку і зварити картоплю.

Гості приїхали раніше ніж їх очікували. Тобто це були бабуся і дідусь. А їм то що? Коли захотіли, тоді і приїхали. Це нічого, що я ще не готова та не одягнена, нічого, що я ще в піжамі ходжу😂. Вони приїхали і все!))

До цього вони їздили на гаражі кормити котів. До тих самих кошенят, за якими ми піклуємось з самого літку. Поки батьки були там, вони змерзли, тому приїхали раніше, ніж їх чекали.

Я встигла тільки чай попити, як почала працювати на кухні. Гості чекали, коли в мене все буде готово. А поки вони розважалися з онуком.

Син був задоволений. По перше, він задоволений, що не залишився без подарунків на день народження. По друге, награвся з дідом в шахи, а з бабусею роздивлявся свої ж малюнки.

Останнім часом син серйозно захопився малюванням. Поки я готувала святковий стіл, він ділився успіхами у вивченні книги Марка Кістлера «30 уроків малювання». На його папері з’являються об’ємні світи. Через малювання він вчиться бачити глибину там, де її раніше не помічав, ставити тіні і оживати малюнки олівцем. Всі задоволенні його захопленням. Воно з’явилося тоді, коли почали вимикати світло. До цього книга лежала на книжній полці, як непотрібна.

Свято пройшло саме так, як ми любимо - просто, невимушено. Я це найбільше ціную. Не треба нікуди поспішати, не треба готувати безліч страв для гостей. Всі свої, і всіх все влаштовує.

А далі? Гості розійшлися, а ми влаштували вечір з грою у нову настільну гру. Посперечалися трішки. Не дійшли до взаємної згоди.)) Мабуть треба підтримка папи, і пояснення умов гри. Але все вийшло добре)).

Так пройшов чудовий, наповнений теплом день.

===============================

Ютуб канал мого сина.