Конкурс "Мої фотоспогади" №13. Курйозний випадок, що стався колись зі мною...

Добрий день, друзі!
І знову я приймаю участь у Конкурсі "Мої фотоспогади" №13 від @yetaras із наступними спогадами...

Сьогодні хочу вам розповісти про цікавий випадок, який стався зі мною у 1980 році...
Мені дуже хотілося керувати автівкою, і нарешті чоловік погодився, аби я пішла на курси водіїв.
Курси в автошколі закінчила на "відмінно" та здобула права.

Через якийсь час ми з чоловіком, донькою та сином поїхали в гості до моїх батьків. Як завжди, було застілля, а потім ми вирішили всією компанією поїхати в наш Парк культури та відпочинку під назвою "Дубовий гай".
Звичайно, за кермо села я – чоловік випив пиво з батьком.

На той час у Запоріжжі вже будувалася Набережна вздовж Дніпра – чудова широка дорога, якою поки що не ходив транспорт.
Доїхавши до місця будівельних робіт, я хотіла повернутися до дороги, що примикає, але чоловік каже: "Поїхали через посадку, і виїдемо набагато ближче!"
“Але там же висить “цегла!” – заперечила я.
"Нічого страшного! Там ніколи не буває ДАІшників!"
І я повернула під знак...

Дорога - суцільні вибоїни, наша "копійка" почала чіплятися вихлопною трубою за горби... Такою дорогою мені їхати було вкрай складно.
"Давай я виїду нагору, на асфальт, а потім ти знову сядеш за кермо!" - сказав мені чоловік, боячись, щоб не відірвався глушник.

-Від тебе ж пивом несе за версту!
-Все буде добре!
Ми помінялися з чоловіком місцями і благополучно дісталися асфальтованої дороги.

І тут... Ми просто оніміли від побаченого! Біля дороги стояв мотоцикл з коляскою та два ДАІшники... Один із них махнув жезлом, показуючи, що треба зупинитися.
Чоловік вийшов із машини, підійшов до нього і простяг свої права. А в моїй голові блискавично промайнула думка, щоправа заберуть, і робота чоловіка "накрилася!"
"Ви бачили, що поїхали під знак?" – суворо запитав охоронець порядку доріг.

Я вискочила з машини і кажу: "Товаришу міліціонер! Він тут ні до чого! - Це я у всьому винна!!! Мене карайте!!!"
-Як це, ви винні?!
"Це я повела машину під знак, хоч чоловік і заперечував! А через погану дорогу змусила чоловіка сісти за кермо!" - відповіла я, дедалі більше непомітно вклинюючись між чоловіком та ДАІшником.
-Ваші права!
-Юро! Подай мої документи, будь ласка!

Чоловік приніс документи, отримав назад свої та сів у машину.
"Так, це недобре... Не встигли отримати права, а вже порушуєте?! Каратиму!!! Прийдеться в талоні зробити просічку!" - виголосив міліціонер.
Мені так стало шкода псувати новенький талон, і я відповідаю: "Товаришу міліціонер! Може, не треба, га?! Мої діти, коли завинили, стоять в кутку... А МОЖНА Я ЗАМІСТЬ ПРОСІЧКИ ПОСТОЮ В КУТКУ?! ЧЕСНЕ СЛОВО!!!"
Він навіть розсміявся і каже: "Візьміть ваші документи і більше не порушуйте!"

Коли ми від'їхали трохи від злощасного місця, чоловік каже: "Спасибі! Ти просто врятувала мої права! У мене ж у талоні було дві діючі "дірки"... Я стояв поруч - і дихнути боявся! "
Ось і вийшло, що "І вовки ситі, і вівці цілі"!!!)))

Мій батько дуже любив фотографувати, тому в мене і є багато старих сімейних фотографій. А ці світлини саме з тієї поїздки.

По дорозі сфотографувалися біля річки Дніпро, де вдалині видно Преображенський міст...

І ось ми вже стоїмо у черзі на атракціон у чехословацькому "Луна-парку", який розмістився у "Дубовому гаю"...

Конкурс за посиланням: https://steemit.com/hive-145157/@yetaras/my-photo-memories-contest-13-or-or-or-konkurs-moyi-fotospogadi-13

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2