Особливий день

Привіт, друзі! Сьогодні особливий день і не тому, що вже вдруге за три дні випав сніг)) Просто настав час колотися, чого це я вдома сам з донечкою і де моя дружина і чого я не згадую Маркіяна. Все просто і водночас складно, особливо для усіх нас. У нашій сім'ї поповнення, а ви мене можете привітати зі статусом багатодітного тата (ще не офіційно, бо паперчик дадуть пізніше, тобто як дадуть, самому треба буде за ним побігати). Наше третє малятко з'явилося на світ на місяць раніше терміну, тобто формально він передчасно народжений. Але враховуючи його спадковість і те, що Маркіян і Даринка народжувалися 4200 і 4000 грам відповідно, то вага третього склала 3 кг без 20 грам і він міг самостійно дихати. Але все ж передчасно просто так не народжуються, то ж виявилося що передчасний відхід вод спричинила інфекція у дружини. Перед тим ми всі підхопили якесь застудне захворювання. То ж в лікарні малюку (це також син 😊) і дружині полежати довелося, приймати антибіотики, грітися під лампою. А в той час ми вдома з Даринкою їздили здавати аналізи, хворіли, лікувалися, куховарили, робили домашні завдання. Добре, що Маркіяна залишили в бабусі, дружининої матері (або як кажуть в народі, тещі 🙂).

Сьогодні дружину з малим виписали і саме до неї я крокував осінніми вулицями Львова. Тепер ми усі нарешті вдома. Разом легше. І все тільки починається.