Освячення великодніх кошичків

Ну, що заплановану сьогоднішню місію - накопати хрону до великоднього кошика (точніше двох, або чотирьох, якщо рахувати дитячі, хоча туди хрону не клали, то ж все то до двох) я виконав ще зранку. Ну, не з самого ранку, в перед від'їздом до тещі, за п'ять хвилин до дванадцятої, тобто я ледве вписався у часове вікно ранку 😁). Приніс до хати, промив від землі, та й... усе. Потім дружина поклала у кошички, які ми понесли освячувати.

Ось власне ці кошички, де крім хрону, лежали писанки та пасочки, в також звісно ковбаска, шинка, сир, масло. Це база, може бути ще якийсь різновид м'ясного, для мене наприклад, має бути ще полядвиця, бо бажано копчене я(як і шинка), але і просто запечена теж норм)). Ще буває сіль кладуть, маленького ножа, яким потім то все нарізають, подекуди ставлять свічки, які запалюють безпосередньо перед самим освяченням.

Погода звісно, підкачала, зовсім не великодня, дубак, холодний вітер, бракувало сонця і тепла, яке воно дарує. Завтра начебто має бути трішки тепліше, то ж може можна навіть бути піти з Діми на гаївки при місцевій церкві. Бо якщо буде так, як сьогодні, то гаївки не надто вдалий варіант. Ну і на цвинтар іти також, бо там все продуватиметься холодними вітрами, бо кладовище по факту на горбі серед полів, то ж ніякого прихистку чи якогось захисту. Але два роки поспіль на Паску була гарна погода, тож, як то кажуть, рік на рік не попадає, буває і таке Не найбільша проблема, бо ж маємо хворого на голову дегенератського народу за сусіда, і хоча цього року куций карлик оголосив якесь там великоднє перемир'я, віри йому нема жодної.