Паливо

Привіт, друзі! У мене сьогодні зовсім мало часу залишилося до півночі, щоб написати допис. А я ж мушу його написати до півночі, бо якщо не встигну, то спати залишиться менше ніж шість годин. 😄 А я вже не хочу спати менше. Хоча б по сім годин треба спати, а в ідеалі — вісім. Але для мене це зараз розкіш.

Тож почну з фотографії обіду. Дружина сьогодні приготувала дуже смачний і, що особливо приємно, красивий обід, тому я не втримався й сфотографував. Тут тушковані баклажани та такий собі імпровізований тарт із лаваша: помідорки, сир, ще якісь овочі, здається, базилік. Одним словом — смакота.

А ще сьогодні мені нарешті привезли паливні брикети. Я таки наважився й узяв чотири тони. За характеристиками вони нібито мають замінити мені дві машини дров, але поживемо — побачимо.

Особливого вибору в мене вже не було. Я дотягнув до кінця літа, усе чекав, коли в лісництві почнеться заготівля й можна буде купити дров. А її все немає.

Навіть якби вона зараз почалася, дрова ще треба порізати, порубати і, найголовніше, висушити. А спеки нам залишилося буквально кілька днів.

А купувати дрова у спекулянтів, перекупників чи, того гірше, у якихось нелегальних лісорубів — дуже дорого. Тож якщо хоча б приблизно відповідають дійсності характеристики цих брикетів, то виходить доволі вигідно.

Єдиний їхній очевидний мінус — вони дуже крихкі. При транспортуванні багато що просто розкришилося. Мабуть, мало якогось зв'язувального компонента чи щось таке. Але ціна була нормальною, тому, як я вже казав, особливо вибирати мені не було з чого.

Тепер зима покаже, чи не зробив я дурницю.

А зараз треба закруглятися, бо годинник уже невблаганно наближається до півночі, а мої жалюгідні годин сну самі себе не забезпечать вже починають танути.

На добраніч, друзі! Мирної ночі!