Шкода людей... а на лють і справді сил не залишилося, тільки безмежна втома, яку треба долати, щодня, щогодини, щохвилини... Важко щось написати, щоб звучало щиро, так сама як ті вірші..все переплелося, століття болю ущільнилися до сингулярності розпачу, а потім схлипнули і затихли...