Супергерої в хаті
Привіт, друзі.
Сьогодні до мого сина в гості приходив його друг, якийживе неподалік, не зовсім по сусідству, але десь через вулицю (у нього до речі весняні канікули, а у наших дітей ще ні, через тиждень чомусь). Прийшов він у костюмі Халка — ну як у костюмі… в зеленій масці й із величезними накладними «кулаками»-рукавицями. Виглядало дуже ефектно 🙂
Звісно, Маркіян одразу захотів теж похизуватися своїм образом — одягнув комбінезон Соніка. Для тих, хто не дуже в темі — це такий супер-швидкий синій їжак, щось на кшталт Флеша, тільки для дітей))
А Максим, як завжди, копіює старших. Спочатку приміряв маску Халка, а потім увечері вже наполіг, щоб одягнути костюм Соніка. І так і ходив — смішно перебираючи ногами, обережно, бо костюм для нього ще завеликий.
Отакі в мене сьогодні маленькі супергерої )).
Це, власне, ті кілька моментів, які хотілося зафіксувати для себе, для щоденника. Бо, чесно кажучи, вже думав, що не буде про що писати — не хотілося знову описувати буденну рутину.
Хоча робота йде — продовжую займатися гардеробною. Це важливо, але дуже повільно просувається. Викручуюся з тих матеріалів, що вже є — хочу максимально використати залишки, щоб зекономити.
Все одно, звісно, доведеться ще докупляти. Але поки що навіть не придумав, як це все привезти — замовляти доставку заради одного листа ОСБ не дуже хочеться.
Та й таке. День простий, але з такими маленькими, теплими моментами, які можуть подарувати лише маленькі діти. 🙂


Thanks a lot!
То якщо день подарував теплі спогади та фото, то вже не простий день. Як часто ми недооцінюємо такі маленькі чудові моменти. Всі ми...
Просто я я працював в основному впродовж дня, тому так і написав. Наприклад костюму Халка не бачив, то дружина сфотографувала, я лише ввечері посміявся з Соніка. Я ж люблю коли ми так розважаємося з дітьми довше, особливо на вихідні).