You are viewing a single comment's thread from:
RE: Буденний день під час війни
Це коли питаєш його порад для себе, чи коли починаєш сприймати як психолога, я це не сприймав всерйоз і так, але конкретні технічні питання, мені здавалося, що тут нема що фантазувати. Бо всю інформацію вони ж беруть в мережі, а це означає що такої дезінформації має бути багато 😬
о...щодо написання коду - то 100% - мені лишилося вчити повних нубів що навіть ШІ скористатися розуму не вистача
а ось попався ролик про "справу гладильників" 1955 року..назва пішла з фрази я дівок не чіпав "я лиш гладив", нагуглити не міг - запитав у ШІ, так він видав повну маячню, зліпив інформацію на зразок "справи лікарів"
а слід було шукати не гладильників а гладіаторів - в коментах до відео прочитав
а ще попадав ролик де ШІ згенерував відповідь з посиланнями на джерела все ніби науково, вірно....але кожне джерело - суцільна вигадка
Читав про щось схоже. У США студенти приходили в бібліотеку по книжки, які вказував ШІ в якості джерел, то бібліотекарка замахалася шукати книжки, яки не існує))
добре що хоть приходили по книги)))
я як навчався на перших курсах то замовляв у нашій бібліотеці книгу з обласної бібліотеки,бо такої не було, а в універі 2-3 книги всім не вистачить))
книга приходила на кілька днів у нашу районну - можна було почитати, і потім вона поверталася назад.....а хто ж цей банкет оплачував?? бюджета??))
Ого, оце я розумію дефіцит!
так...і дефіцит бо не всім же ця математика на такому рівні траба)))
і сервіс)) це ще в ті часи коли не те що інтернету а й компютерів у людей вдома не було, хіба що одиниці.
у нас серед 100 студентів комп міг бути вдома лиш в 1)) ..десь 1993