Друзі, мої друзі, вас не буває багато.
Усім привіт!
Кілька днів не з'являлася тут, мабуть вітром продуло) Я ж постійно сиджу у дворі - це зараз мій простір, щоб усамітнитися... Але вже - не літо... Згадую Маріуполь, де я мала свій кабінет, де був комп'ютер, різні програми, одна з них – колажі. Пам'ятаю, як тоді всю школу заповнила своїми фотографіями з колажами. У мене був кольоровий принтер, тому я прикрасила колажами і кабінет з цивільної оборони, і кабінет з охорони праці, і стіну з обдарованими дітьми в методичному кабінеті. Зараз, поки хворіла, гортала свою галерею і згадувала, як я, займаючись віршами, робила до них колажі. Я казала, що живу у віршах, тому вірші і моя хвороба, і мої ліки... Добре, що на них хвора не я одна... У мене з давніх-давен багато друзів-поетів, от колаж, де я вперше потрапила на поетичний портал, потоваришувала з поетами і зробила ось такий колаж. Перший – ліворуч – Олексій Осипов, живе у Києві, військовий, у перших рядах пішов захищати свою Україну.
Це ще до війни ми писали один одному поетичні відгуки, зараз багато сторінок закриті. Знаю, що Вітя Воскресенський – у другому ряду другий зліва, живе у Німеччині. Дуже талановитий поет, його вірші читала по інтернет-радіо. Він писав із гумором, дивився на життя з усмішкою. Там є і Фріда Полок - живе в Ізраїлі, з нею знайома і Валя Бородай за іншим літературним сайтом... Фріда завжди займала призові місця у всіх конкурсах на конкурсних майданчиках. Збоку внизу крайній – Ігор Литвиненко із Запоріжжя. З ним ми вже спілкуємось 13 років. Це він мені надсилає фотографії квітів, яких він доглядає - сукуленти, фотографії своїх собачок - два німецькі шпиці. Я прихильниця його поезії, він пише однаково добре і російською, і українською.
А це Женя Лєтов – поет та композитор, виконавець пісень на свої вірші та на вірші своїх друзів: Ольга Зоря, Валя Бородай, Ігор Литвиненко та інших. У нього є свій канал на Ютубі. Ми з ним понад два роки вели свої авторські передачі на інтернет-радіо. У ході передач читали свої вірші та вірші друзів, розмірковували про кохання та дружбу, порушували питання психології взаємин, становлення особистості.
А це Ігор Колима, москвич, найкращий поет нашого поетичного порталу, який у перший день війни написав у Фейсбуці, що ненавидить країну, в якій народився... Його донька живе у Києві, ми з Ігорем спілкувалися у Ватсаппі, він розповідав, як йому складно жити, що не хоче ні з ким спілкуватися, ходить один у курилку... Мабуть, серце його не витримало, нещодавно він помер від інфаркту.
Я говорила, що у поетів бувають часто поетичні діалоги, це коли ми розмовляємо в риму, відгукуємося спочатку на вірші, а потім продовжуємо у риму свій діалог у коментарях. Ось я відшукала свої старі колажі, які виставляла до діалогів, знайшла і свою аватарку - їх я тоді міняла щотижня))
А це мій друг із Ізраїлю (родом із Києва) – Яша Баст. До однієї його книги віршів я писала вступ з відгуком про його творчість.
Це найрейтинговіший поет на нашому поетичному порталі.
Це Наталія Мироненко із Луганська. Зараз вона не з'являється на своїй сторінці, ми всі переживаємо, щоб вона залишилася живою. Вона писала у резюме до війни:
Хочеш бачити доброго українця – не йди до нього з війною.
Це теж мій колаж із першою моєю книгою "Абетка духовності"
Це мої колажі до віршів, де ми проводимо поетичні діалоги
Це моя подруга-поет із Києва Наташа Шалле, керівник конкурсного майданчика "Червоні вітрила"
Це мій друг - Михайло, поет із Маріуполя, зараз живе в Ізраїлі. Наші поетичні діалоги із ним нам запропонували записати на Ютубі. Це дуже яскравий і сильний поет, відданий Україні, про це його вірші та резюме.
Дуже рада тому, що в мене в цьому житті багато надійних вірних друзів... Сьогодні слухала пісню: "Встав і пішов"... І зрозуміла, що як би не було складно, мені завжди допоможуть підвестися і піти вперед мої друзі.
Для дружби немає відстаней. Дякую всім, хто до мене заходить та підтримує.
Усього вам доброго.
Не забувайте писати, дзвонити та про головне друзям говорити!
Ольга Зоря